Прийнято закон «Про освіту»: що зміниться у житті школярів та вчителів

Прийнято закон «Про освіту»: що зміниться у житті школярів та вчителів

Народні депутати ухвалили закон "Про освіту". Законопроект підтримали 255 парламентаріїв.

Gazeta.ua виокремила 13 основних нововведень із цього законопроекту.

1. Запровадження 12-річної загальної середньої освіти.

Відтепер школу поділять на три рівні. Повна середня освіта складатиметься з початкової освіти (триватиме 4 роки), базової середньої освіти (5 років), яку учні здобуватимуть у гімназіях, та профільної середньої освіти (3 роки), яку отримуватимуть у ліцеях або закладах професійної середньої освіти. Тобто, старша школа стане профільною. Школярі зможуть обирати, де продовжити навчання: в академічному ліцеї чи професійному коледжі.

2. Навчання в школі діти зможуть починати у 6 чи 7 років.

Рівень успішності учнів оцінюватимуть після завершення кожного з трьох рівнів – у формі державної підсумкової атестації. Її можуть здійснювати у формі зовнішнього незалежного тестування. Для учнів молодшої школи її проводитимуть лише з метою моніторингу.

3. З'являться три форми здобуття освіти: формальна (офіційне підвищення рівня освіти), неформальна (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальна (самоосвіта).

4. Мінімальна зарплата викладачів буде на рівні трьох мінімальних зарплат. Виплати зростуть до 6,5 тис. грн. Крім того, вчителі, які пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20-відсоткову надбавку до зарплати.

5. Навчальні заклади інспектуватиме Агентство забезпечення якості освіти, а не місцеві органи управління освіти.

6. З'явиться термін "академічна доброчесність". Творці проекту прописали критерії "академічної недоброчесності": плагіат, фальсифікація, невірне оцінювання. Цей пункт стосується науки загалом.

7. Усі навчальні заклади звітуватимуть на своїх сайтах про гроші: скільки, звідки кошти надійшли; на що їх витратили. Так батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає кошти держава, а також зможуть контролювати використання своїх благодійних внесків.

8. Викладатимуть у вузах винятково українською мовою. Держава гарантує кожному право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях державною мовою в державних і комунальних закладах освіти. Особам, які належать до національних меншин і корінних народів, гарантують право на навчання рідною мовою. Його реалізують через окремі класи. Це не поширюється на класи з українською мовою навчання.

9. Розвиток інклюзивної освіти. Навчальні заклади в разі потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Якщо у школу звернуться діти з особливими потребами або їхні батьки – адміністрація навчального закладу забов'язана створити такий клас. Особам із порушенням слуху забезпечать право на навчання мовою жестів.

10. Школи стануть автономними. Вони отримають академічну свободу для ухвалення навчальних планів. Вчителів стимулюватимуть проводити уроки у формі гри. Вони повинні бути не авторитарними лідерами, а членами команди.

11. Перехід від школи знань до школи компетентностей. У документі прописані 10 компетентностей для школярів. Серед яких: спілкування державною та іноземними мовами, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися упродовж життя.

12. Директор очолюватиме школу лише дві каденції. Кожна триватиме по 6 років. Керівників шкіл обиратиме незалежна комісія - з директорів державних та приватних шкіл, громадських представників, викладачів педагогічних вузів, представників районних державних адміністрацій.

13. Приватні школи і дитячі садки працюватимуть за принципом "гроші ходять за дитиною". Якщо навчальний заклад обґрунтує вартість навчання, то зможе за кожну дитину отримати гроші з бюджету.