У ЧНУ імені Петра Могили відбулася відкрита лекція Ярослава Грицака

4 квітня 2018 р. в приміщенні читальної зали ЧНУ імені Петра Могили відбулася відкрита лекція відомого українського історика, доктора історичних наук, професора Українського Католицького Університету, директора Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка, головного редактора наукового річника «Україна модерна» Ярослава Грицака.

Лекцію було присвячено українському питанню в роки Першої світової війни та Українській національно-демократичній революції. Протягом цього драматичного періоду на території України відбувалося зразу декілька конфліктів: до кінця 1918 р. тривала Перша світова війна, й українська територія була одним із головним воєнних театрів у Східній Європі; після вибуху революції в Російській імперії у березні 1917 р. Україна була поступово втягнута у конфлікт між російським білим і червоним табором; з розпадом Російської та Австро-Угорської імперій на політичну сцену як самостійний актор виступив український національний рух, який прагнув до національного самовизначення української нації по обидві сторони колишнього російсько-австрійського кордону;  з розгортанням національного руху виникла і набрала гостроти українська громадянська війна між соціалістичним і несоціалістичним табором.

 

Особливу увагу було приділено селянській війні проти усіх режимів, які намагалися встановити свій політичний і військовий контроль над українським селом; хоча у цьому селянському русі дуже відчутними були елементи громадянської війни та національної революції, проте його не можна просто звести ні до першої, ні до другої; найсильнішим за своїм розмахом був селянсько-анархістський рух під проводом Нестора Махна.

Оригінальними були думки Ярослава Грицака стосовно двох голодів у 1932 і 1933 рр. Де голод 1932 р. охопив більшість зернових районів Радянського Союзу, а у 1933 – став справжнім геноцидом проти українців.

Проводячи певні аналогії з сучасністю Ярослав Грицак вказав, що варто бути доволі обережним, не вдаючись до необдуманих кроків. Як приклад дослідник навів початок Першої світової війни, який описала Барбара Такман у своєму дослідження «Зброя для серпня».

«Перша світова війна почалася з маленьких помилок. І ніхто не думав, що ситуація буде настільки серйозною. Коли вона почалася, всі вважали, що вона завершиться до Різдва. А закінчилася лише через 30 років. Найменше рішення може обернутися катастрофою. Великі світові війни починаються з маленьких дрібниць», – відзначив Ярослав Грицак.