В Миколаєві київське “Vydavnytstvo” презентувало немальовані історії Голокосту

Як зазначила очільниця “молодого” київського видавництва “Vydavnytstvo” (також відоме кирилицею як “Видавництво”) Лілія Омельяненко, ще з минулого року їх спільне з Іллею Стронґовським підприємство обрало Голокост однією із провідних тем при пошуку книг для перекладу і видання. Саме тому вона відразу зголосилася на запрошення Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва взяти участь у зустрічі з миколаївськими студентами і презентувати саме цю добірку книжок.

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого табору смерті Аушвіц-Біркенау, який став символом нацистських злочинів. В окупованій нацистами Україні найбільші розстріли відбувалися у Бабиному Яру в Києві, зловісному місці масового знищення євреїв. Свій «Бабин Яр» є і на Миколаївщині, в селі Богданівка на Доманівщині, яку навіть згадували на Нюрнберзькому процесі. Про трагедію, біль від якої не відступає багато десятиліть, треба говорити, про неї слід читати, щоб знати.

Про те, що читати, про тематичні графічні романи, перекладені українською мовою і видані у 2020-му, і розповіла молоді Лілія Омельяненко. “Маус. Історія вцілілого” Арта Шпіґельмана — це автобіографічна розповідь американського художника-інтелектуала єврейського походження. В її основі — розповіді батька автора про довоєнне життя, “життя” під час Голокосту. Книга привернула широку увагу дослідників і стала єдиним на сьогодні мальописом, який здобув Пулітцерівську премію. І це один з перших андеґраундних коміксів, з його окремішньою естетикою й художньою генеалогією. Пані Лілія детально розповіла про особливості перекладу англійсько-єврейського діалекту, з яким блискуче впоралася Ярослава Стріха. Про докладені фахівчинею з летерингу Світланою Самохіною зусилля, аби текст коміксу був читабельним і водночас сподобався самому автору, пану Шпіґельману.

Перше графічне видання всесвітньо відомого “Щоденника Анни Франк” було адаптовано Арі Фолманом та ілюстровано Давидом Полонським. І нарешті ми можемо читати його українською. Видавчиня навела слова Фолмана, що повністю збережений текст щоденника призвів би до мальопису обсягом в 3500 сторінок. Тож йому довелося подекуди вільно обходитися з оригіналом, щоб зберегти головний посил, який маленька єврейська дівчинка залишила нащадкам. Принагідно нагадуємо, що “Щоденник Анни Франк” невдовзі має стати повнометражним анімаційним фільмом, над яким працюють вже 5 років і прем’єру якого перенесли на 2021 рік.

Лілія Омельяненко представила і січневу новинку видавництва вже цього року — графічний роман Нори Круґ “Вітчизна”, який отримав чимало нагород, визнаний найкращим у 2018 році за версіями The New York Times, San Francisco Chronicle і вже перекладений 14-ма мовами. В ньому авторка досліджує приховану правду своєї родини під час війни. І, як зазначала Нора, роботу ускладнювало те, що в її родині були протилежні погляди, були родичі і з профашистськими і антифашистськими настроями. Видавчиня підкреслила: цю книгу необхідно прочитати, щоб дізнантися ще одну точку зору на, здавалося б, усім відомі історичні факти.

Присутні у залі бібліотеки оффлайн і онлайн через платформу Zoom студенти Миколаївського коледжу економіки та харчових технологій, Фахового коледжу Миколаївського національного уніерситету ім. В. Сухомлинського ставили гості багато запитань як щодо самих книг та їх авторів, так і про особливості такого виду бізнесу як видавництво. Скористалися можливістю і особисто погортати чудово виконані мальописи і не меньш гарні інші книги, які видавництво подарувало бібліотеці минулого року. А завідувач відділу соціокультурної діяльності молоді Андрій Алієв порекомендував хлопцям і дівчатам звернути увагу на ще один мальопис. “Пхнен’ян” Гі Деліля — про небезпечні мандри Північною Кореєю, де вже спадковим стало правління сімейства Кімів, які з другої половини XX століття запровадили у власній країні справжній Голокост. Варті того, щоб їх прочитали, і книги інших видавництв на тему Готокосту: “Список Шиндлера” Томаса Кініллі, “Ковчег часу” Марціна Щигельського, “Крадійка книжок” Маркуса Зузака, “Татуювальник Аушвіцу” Гізер Морріс.

Молодь подякувала Лілії Омельяненко за цікаву презентацію, докладну оповідь про повштох кожного із письменників до написання таких важливих для історії автобіографічних книг, за підтримку авторів, що пишуть про актуальні, важливі теми і за можливість українцям долучатися до кращих зразків сучасної світової культури. Андрій від імені всіх читачів обласної бібліотеки для юнацтва подякував гості за подаровані книжки і бесіду і навів цитату доктора філософських наук, провідного наукового співробітника НВО “Дух і Літера” Олексія Панича:

“Навіщо нам, сьогоднішнім українцям, пам'ятати Голокост? Для того, щоб ми у своїй подальшій історії доклали всіх зусиль для неповторення будь-чого подібного. В кожному вчиненому сьогодні акті насильства (напад на ромів як ромів, євреїв як євреїв...) є зменшена частка того самого зла, яке у нашому нещодавньому минулому сягнуло катастрофічних масштабів Голокосту. Заради опору такому сьогоднішньому насильству – ось навіщо нам пам'ятати Голокост”.

Видавництво “Vydavnytstvo”, засноване у 2016 році, швидко стало лідером українського книговидання у нішах, про існування яких мало хто знає. Головна ідея-девіз — Виняткові теми. Виняткові книжки. Спеціалізується на виданні ліцензійних мальописів українською, займається друком літератури, що висвітлює складні питання, які, на думку його молодої команди, дуже важливі та актуальні, але не відображені якісно в асортименті українських книгарень: хвороби і смерть, життя осіб із інвалідністю, підліткове дорослішання, самоусвідомлення, домашнє насильство, одностатеві стосунки тощо.

По інформації Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва.