«Я тут, щоб захищати»: про життя на лінії фронту та щоденну роботу поліцейського офіцера Шевченківської громади

Олександр Присяжнюк – один із 35 поліцейських офіцерів громад Миколаївщини. У межах реформи саме він у 2021 році з дільничного офіцера поліції став шерифом у Шевченківській громаді, що у п’ятірці перших в області долучилась до безпекового проєкту Національної поліції України. Завдяки співпраці поліції та місцевого самоврядування поліцейський має службовий автомобіль, офіс поліцейської станції та житло.

Сьогодні в обслуговуванні Олександра 21 населений пункт, в яких проживає близько 17 тисяч людей. І головне завдання поліцейського – безпека та правопорядок у кожному селі громади, оперативне реагування і вирішення проблем населення та запобігання вчиненню правопорушень.

У громаді шериф живе, у громаді працює, кожен місцевий знає Олександра Присяжнюка.

В умовах повномасштабної війни з рф поліцейський офіцер прифронтової Шевченківської територіальної громади став для громадян і правоохоронцем, і волонтером, і помічником.

З перших днів вторгнення рф в Україну, як і всім поліцейським, Олександру Присяжнюку довелося виконувати нові обов’язки. Шериф цілодобово патрулював територію громади, фіксував наслідки обстрілів, проводив евакуацію населення, доставляв гуманітарну допомогу, гасив пожежі, разом із співробітниками укрпошти розвозив пенсії. Адже Шевченківська громада в 2022 році була і прифронтова, і частково окупована.

- Майже кожне село громади щоденно потерпало від обстрілів, і у кожному мешкали люди, яким необхідна була допомога. Разом із активом громади ми старались підтримати кожного громадянина та згуртуватись проти ворога, особливо, коли голова громади потрапив у полон, - згадує Олександр Присяжнюк.

На той час із представників влади на місці залишилися поліцейський, секретар селищної ради та місцеві депутати, саме їм і довелося очолити громаду та згуртувати людей. Разом із ініціативною групою небайдужих місцевих вистежували переміщення ворожих військ та передавали інформацію далі, зорганізувались у добровільний пожежно-рятувальний загін, слідкували за правопорядком на вулицях населених пунктів, евакуйовували людей до безпечних місць і просто допомагали один одному.

- Ворог вщент зруйнував гараж, де знаходився спецтранспорт для гасіння пожеж, - розповідає водій-диспетчер добровільної пожежної команди Олександр Степаненко. – Довелося приборкувати вогонь майже первинними засобами. Дякуючи нашому поліцейському, який забезпечував наш загін потужностями генератора, ми мали змогу про запас набирати воду.

З початку повномасштабного вторгнення за участю поліцейського евакуювались понад 130 родин. Молодь особисто зверталася до шерифа, аби допоміг виїхати, а ось до літніх та одиноких Олександр приїжджав особисто. 73-річна Марія Полелюк, мешканка с. Шевченкове, вчасно скористалася його пропозицією про допомогу. Офіцер евакуював пані до тимчасового прихистку, а вже за кілька днів у її подвір’ї впав ворожий снаряд, частково зруйнувавши будинок.

У селищі Луч, до повномасштабної війни з рф, кількість жителів налічувалася близько 1000 громадян, і лише 38 залишились, коли ворог наступав. Кожен будинок зазнав руйнувань, а тому люди цілодобово мешкали в підвалах. Через відсутність комунікацій доводилося готувати їжу на багатті.

- Звісно жодна крамниця не працювала, - ділиться директор місцевого будинку культури Світлана Гінжул. – На автодорогах військові заборонили рух для автомобілів і тільки завдяки нашому поліцейському волонтери мали змогу передавати продукти харчування. Всупереч всьому, Олександр супроводжував їх такими шляхами, про які ніхто не знає, і ми мали їжу.

Сьогодні всі села Шевченківської громади відновлюються, відбудовуються і оживають. Однак на громадян чатує мінна небезпека. Тому правоохоронець пройшов спеціальну підготовку, навчився ідентифікувати різні види вибухонебезпечних предметів і першим почав вчити людей, як правильно діяти у разі їх виявлення.

Під пильним оком та турботою офіцера поліції знаходяться найменші мешканці громади. У Зеленому Гаю поліцейський частий гість на заняттях із арт-терапії для дітей, які проводить спеціаліст з питань культури громади Ірина Шаптала.

Як і в кожній громаді, Олександр Присяжнюк зі своїми людьми живе і будує відносини на основі партнерства, бо є лише одна мета – спокій і безпека на території.

- Мені пощастило працювати саме у Шевченківській громаді, я вдячний кожному жителю і законослухняному, і не зовсім. Разом ми змогли впоратись у лихі часи, разом зможемо зробити нашу громаду кращою. Попереду ще багато спільної роботи, але я тут живу, я тут працюю, я тут, щоб захищати, - резюмує правоохоронець.

Відділ комунікації поліції Миколаївської області