Експерти пояснили, чи можна «звільнити» українські порти без НАТО

Обережний оптимізм – саме так можна охарактеризувати загальний настрій у колі вітчизняних фахівців щодо розблокування українських портів та морської безпеки під час війни. Нагадаємо, що, за даними світових експертів, в українських портах залишаються заблокованими понад 20 млн. тонн зерна. ООН запропонувала створити зони безпеки поблизу українських територіальних вод, що дозволило б контролювати судна, які йдуть до українських портів і назад.

Наскільки реальна організація “коридорів” і чи взагалі є шляхи вирішення цих проблем – цим питанням було присвячено expert-talks, організований в Одесі юридичною компанією Interlegal. USM розповідає, що говорять аналітики та експерти про ситуацію, яка склалася.

Партнер Interlegal Georgis, капітан далекого плавання Валер’ян Імнаїшвілі вважає, що стан справ можна змінити, якщо міжнародні організації візьмуть безпосередню участь у питанні забезпечення безпеки суден у Чорному морі. Наприклад, НАТО має всі можливості “прикрити” Україну своїм флотом.

«У разі, якщо блок НАТО визнає росію ворожою державою, то його Шостий флот, що знаходиться в Середземному морі, отримає колосальні повноваження. На кораблях НАТО є все необхідне озброєння для прикриття України в Чорному морі безпосередньо із Середземного», — зазначив Імнаїшвілі.

Також Валер’ян Імнаїшвілі прокоментував поширення росЗМІ інформації про мінування Чорного моря українською стороною:

«Так, мінне поле у ​​північній частині Чорного моря існує. Однак росія намагається покласти всю відповідальність за ситуацію на нашу державу: так капітан порту Сочі розсилав листи з повідомленням, нібито Україна встановила в морі близько 420 мін. Я розцінюю це як російську пропаганду, яка більше схожа на шантаж. Як мінімум, в обов’язки капітана порту взагалі не входить розсилка такого роду листів. Лист швидше розрахований на створення паніки серед моряків і трейдерів».

Імнаїшвілі вважає, що варіанти розблокування портів без розмінування вод теж існують. Досвід, дотримання запобіжних заходів та сучасна техніка – це базові чинники, завдяки яким судна матимуть можливість зайти в українські порти.

«Маючи досвід, відповідні знання, добре підготовлений екіпаж та дотримуючись заходів безпеки, судновласники зможуть уникнути пошкоджень вантажних суден. А вертольоти та дрони допоможуть у знешкодженні міни, якщо така зустрінеться на шляху судна», – заявив експерт.

Коли море все ж таки візьмуться розмінувати – цілком можна звернутися за допомогою до сусідів. Так, у чорноморських країн є достатньо тральщиків: Болгарія і Румунія мають 4, Туреччина – 11. Крім того, аналітик вважає, що можна створити райони нейтральних вод з умовою заборони заходу туди кораблів агресора.

«Усі перелічені методи технічно цілком здійсненні, але за однієї умови: наявність політичної волі таких авторитетних організацій, як НАТО та ООН. Спільно вони повинні всіляко сприяти врегулюванню ситуації в Чорному морі. Якщо агресор побачить, що існує загроза для нього самого, він утримуватиметься від нападів та атак», — резюмував експерт.

Партнер Interlegal Артур Ніцевич також говорить про те, що шляхи організації безпечного проведення судів існують. Це – створення «зелених коридорів» та військово-нейтральних регіонів у морі, а також ескортування суден. Ніцкевич наголошує на рівні підготовки екіпажів: у воєнний час заходи безпеки для команди мають бути відпрацьовані всебічно.

«Екіпажам судів необхідно бути готовими організаційно, технічно та психологічно працювати у такому регіоні», – наголосив спікер.

Фахівець із морської безпеки Дмитро Руденко (MNI) у своїх прогнозах більш стриманий. На його думку, деблокада українських портів найближчим часом навряд чи здійсненна:

«Що стосується питання розблокування наших портів у наступні два-три місяці, то я в цю можливість на даний момент не вірю. Хоча кроки в цьому напрямі робляться: активні переговори з країнами-учасницями НАТО та ООН, ведеться підготовка до подальшої деблокади. Але, поки не припиниться гаряча фаза воєнних дій, — я не говорив би про можливість заходу суден у порти, організацію конвою тощо».

Експерт зазначає, що в цьому питанні є кілька «точок високого ризику». Наприклад, після потоплення ракетного крейсера «Москва» ВМФ росії став більш обережним у своїх діях. Але не слід забувати, що його кораблі все ще продовжують нести на собі ракетний потенціал.

«ВМФ росії все ще загрожує портам. Обстрілюючи Україну ракетами низької точності, за умов гарячої фази та спроби відкрити порт, противник може вдарити по портовій інфраструктурі. Наприклад, коли в порту формуватиметься караван із суден. Це дуже великий ризик – деблокада під час гарячої фази», – зазначив Руденко.

Також фахівець із морської безпеки нагадав, що вірити заявам росії про погодження «зелених коридорів» не можна, оскільки Україна вже мала гіркий досвід зриву подібних домовленостей. Саме російською стороною, що призводило до великої кількості жертв.

Окрім військової складової є й економічна. Дмитро Руденко вважає, що, з огляду на вищевикладені фактори, страхові компанії вимагатимуть від судновласників додаткового страхування.

«І сума таких страховок, war risk-ів, може перевищувати комерційний бенефіт. Їм буде невигідно гнати сюди балкер для навантаження, тому що через страхування це будуть величезні суми», — підсумував експерт.

Як бачимо, ніхто у світі не може гарантувати безпеку української частини Чорного моря. Наші партнери не готові брати участь у військових діях, принаймні зараз вони не розглядають можливості прямих зіткнень з російською стороною. Однак і сприяти ескалації ніхто не буде. Тому рішення щодо відкриття морських коридорів залишається виключно за Україною. І воно може бути прийняте лише у разі повної перемоги нашої країни у визвольній війні проти Росії.