«Ми відповідаємо за тих, кого приручили»: як у Миколаєві працює відомий розплідник мейн-кунів

З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну власниця розплідника з котами породи мейн-кун Анастасія Прокоф'єва не полишала Миколаїв. Дівчина утримує 20 котів.

Власниця розплідника розповіла кореспондентці Суспільного , як почуваються тварини, коли в місті починаються обстріли та як заспокоює котів.

Перед війною у розпліднику Анастасії налічувалося 40 котів породи мейн-кун. Проте після вторгнення їхня кількість скоротилася майже вдвоє — когось власниця подарувала знайомим, аби трохи розвантажити роботу закладу, когось купували.

Анастасія Прокоф'єва тримає мейн-кунів вже близько шести років. Зараз весь час проводить поруч з ними.

"Може фраза “Ми відповідаємо за тих, кого приручили” і приїлася всім, але на сьогодні вона як ніколи актуальна", — говорить Анастасія.

Коти реагують на гучні звуки вибухів, їм також буває страшно, тому необхідно бути поруч з домашніми улюбленцями і створити для них максимально комфортні умови.

"Найчастіше хатні тварини прив'язані до члена родини або до свого помешкання, тож для мінімізації стресу варто спробувати забезпечити їм звичне оточення. Не варто надовго залишати тварин на самоті. Ми особисто постійно розмовляємо зі своїми мейн-кунами. Хоч вони і не відповідають, але із задоволенням слухають. Це видно по їхній реакції. Вони дуже чутливі, тож сприймають не самі слова, а найменші нюанси інтонації, настрій господаря. При цьому, якщо ви маєте емоційний зв'язок зі своїм хутряним другом, ви можете послужити втіхою та підтримкою один одному", — розповідає Анастасія Прокоф'єва.

Реакція на гучні, різкі звуки та спалахи у котів та собак схожа з людською, говорить лікарка ветеринарної медицини Ганна Архипович. А оскільки тварини мають більш розвиненні органи слуху та зору, то відчувають, де їм буде безпечніше, туди і біжать.

"Від отриманого шоку вони стають більш полохливі, обережні та неспокійні. Тварина може травмуватися сама. Сьогодні такі випадки зустрічаються часто. Найчастіше вони гризуть собі хвіст, іноді — лапи. В такому випадку треба помістити хвостатого в безпечне місце і дати заспокійливе", — радить Ганна Архипович.

Ветеринар також додає, що не варто займатится самолікуванням та використовувати ліки, що не призначені для тварин, адже це може нашкодити.