«Дорога іграшка»: директор Миколаївського зоопарку каже, що закладу небхідне додаткове фінансування

Миколаївський зоопарк потребує декількох десятків мільйонів гривень для утримання тварин.

Про це виданню Бабель розповів директор зоопарку Володимир Топчій.

Він розказав, що найважчим для зоопарку видався 2022 рік, проте завдяки продажам онлайн-квитків і допомозі волонтерів та миколаївців, ситуація не переросла у критичну. Допомогли й  завчасні запаси кормів та їжі для тварин.

«З перших днів і постійно. Коли у квітні 2021-го росіяни почали збиратися на так звані навчання під нашими кордонами, я зрозумів, що щось буде. Значить, треба запасатися кормами. Із жовтня 2021-го ми почали робити заготовки ― завалили склади крупами, сухофруктами, сіном, соками, повісили заморожені туші. І це нам допомогло вижити в перші місяці війни. У березні 2022-го [я] звернувся до міста: «Люди, допоможіть». Містяни відгукнулися. Ішли в магазини і купували нам яблука, крупи ― по кілограму-два приносили. Волонтери привозили корми. І так чотири місяці нас годували люди. Перший поверх адміністративної будівлі стояв завалений продуктами від людей. Якби не це, тварини б голодували. Гроші у нас закінчилися майже одразу ― я знов звернувся до людей: «Допоможіть фінансово. Купіть онлайн-квитки в зоопарк». І люди почали купувати їх по всьому світу ― у Швейцарії, Австралії, Японії», - сказав він.

У вересні 2022-го ми зоопарк знову почав приймати відвідувачів, але кількість гостей у локації була невелика – половина жителів виїхали з міста. Наразі для утримання зоопарку знову потрібна фінансова допомога.

«Місто нам цього року допомагає, але покриває лише зарплати й частково корми. Решту ми маємо забезпечити самі. Тому економимо, готуємося до зими, але все одно на все не вистачає. Не хочу називати, скільки потрібно грошей, але йдеться про кілька десятків мільйонів. Зоопарк ― дорога іграшка», - сказав Топчій.

Володимир Топчий додав, що жоден зі співробітників зоопарку не звільнився після 24 лютого. Того дня всі приїхали на роботу і залишилися тут жити на пів року, щоб цілодобово бути поряд із тваринами.