18 Апр, 08:00
Щороку, з настанням весни, фахівці ветеринарної медицини проводять відбір проб крові для дослідження ВРХ на лейкоз. Так, у одного з господарств на Миколаївщині вірус був виявлений у 15 голів корів, поідомляє видання АгроЮг з посиланням на прес-службу Первомайської РДА.
У селі Кумарі Первомайського району Миколаївської області під час планового дослідження великої рогатої худоби на наявність вірусу лейкозу імунологічним методом (ІФА) згідно звіту про результати дослідження біологічного матеріалу було виявлено п’ятнадцять позитивних результатів.
На даний час хворі тварини виділені із основного стада у окреме приміщення та найближчим часом будуть направлені на забій. З метою оздоровлення неблагополучного стада проведено повторний забір крові у всього поголів’я ВРХ старше шести місяців для дослідження на лейкоз, такі процедури будуть проводитись кожні 30-45 днів до отримання двох поспіль негативних результатів по стаду.
Також проводяться всі організаційно-господарські та ветеринарно-санітарні заходи затверджені планом основних заходів з оздоровлення даного господарства.
Для довідки:
Лейкоз великої рогатої худоби – хронічне інфекційне захворювання пухлинної природи, збудником якого є ретровірус – вірус лейкозу великої рогатої худоби (ВЛ ВРХ). Лейкоз перебігає частіше безсимптомно, а при наявності ознак розвитку патологічного процесу проявляється злоякісними змінами крові (лімфоцитоз) та утворенням пухлин у кровотворних та інших органах і тканинах. При лейкозі ВРХ суттєво порушуються обмінні процеси в організмі хворої тварини, як наслідок відбуваються зміни якісних характеристик молока та м’яса та накопичення в них дуже шкідливих для організму людей та тварин продуктів обміну, які, на відміну від самого вірусу, при термічній обробці не знищуються.
Небезпека захворювання в тому, що на ранніх етапах його неможливо розпізнати без лабораторних досліджень. Лейкоз ВРХ протікає повільно і дає про себе знати лише на останніх стадіях. І це — найсерйозніша проблема. Своєчасна діагностика раку крові не допоможе вилікувати тварину, але запобігає виникненню епідемії в стаді і вбереже самих власників ВРХ від можливих наслідків вживання у їжу непридатного молока та м’яса.
З метою убезпечення ваших тварин від захворювання дотримуйтесь наступних правил:
- необхідно не рідше разу в рік перевіряти тварин на наявність вірусу;
- молодих телят варто утримувати в окремих стійлах;
- регулярно проводити дезінфекцію приміщень для утримання худоби.
Основними заходами ефективного убезпечення від лейкозу є:
- своєчасна діагностика хвороби (особливо нових тварин, які купуються);
- чітке знання епізоотичної ситуації щодо лейкозу в кожній череді;
- проведення чіткого обліку (ідентифікації) тварин;
- у разі виявлення інфікованих вірусом лейкозу тварин – негайне виведення зі стад (ферм) та їх ізоляція з наступним забоєм;
- дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах;
- дотримання асептики і антисептики під час масових обробок тварин (взяття крові, вакцинація тощо);
- проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень та обладнання після кожного дослідження тварин і ізоляції вірусоносіїв.
Одним із найпроблемніших питань залишається саме ідентифікація тварин. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.12.2017 № 642 було затверджено Порядок ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби, згідно якого передбачено наступне:
- ідентифікації та реєстрації підлягає вся велика рогата худоба, яка перебуває, розводиться або утримується на території України;
- ідентифікація та реєстрація великої рогатої худоби здійснюється з метою: одержання оперативної і надійної інформації про поголів’я великої рогатої худоби щодо статі, віку, породи та його місце перебування для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції скотарства; охорони території України від епізоотичних захворювань; контролю за санітарним станом виробництва, якістю і походженням продукції скотарства;
- оптимізації запровадження планів ветеринарної медицини щодо ветеринарного контролю, попередження (профілактики), лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб; контролю за переміщенням тварин на території країни та під час їх експорту, імпорту; забезпечення дотримання вимог законодавства з племінної справи у тваринництві; оптимізації розроблення і виконання селекційних програм, організації технологічних систем у скотарстві та підвищення достовірності інформації під час сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; забезпечення візуальної ідентифікації кожної тварини в стаді; підтвердження права власності на тварину.
На сьогоднішній день надання будь-якої ветеринарної послуги (лабораторне чи клінічне дослідження, профілактичне щеплення або обробка, лікувальна допомога) не може бути офіційно оформлене без зазначення ідентифікаційного номера тварини, тобто і надаватися такі послуги не можуть. Таким чином, якщо тварина не ідентифікована – то такої тварини «не існує».
фото з відкритих джерел інтернету
