У Миколаєві 22-го жовтня відбулися змагання з напрямку дзюдо "Не-вадза" та бразильського джиу-джитсу. Взяли участь чотири команди та загалом 150 спортсменів.
Про це кореспондентам Суспільного розповів організатор турніру Євген Сандул.
На відміну від греко-римської або вільної боротьби, каже організатор змагань Євген Сандул, бразильське джиу-джитсу дозволяє вести тривале протистояння у партері, тобто лежачи на татамі.
"Ми займаємо позиції, ці позиції вигідні з точки зору самозахисту, що ми можемо звідти завдавати ударів. Бразильське джиу-джитсу дає можливість рухатись і захищатися з будь-яким суперником, якщо навіть вага його перевищує на 10-15 кілограмів. Тому, навіть для самозахисту цей вид дуже підходить, бо є такі особливості — утримання, де ми можемо більше контролювати нападника, робити задушливі або больові прийоми на руки та на ноги", — розповідає Євген Сандул.
Вік спортсменів від трьох до 35 років.
Віталій Фурік із 15-річним сином Микитою живуть у Херсоні. Батько спортсмена каже, що у сусідньому обласному центрі немає можливості тренуватися, тому Микиту взяли до миколаївської команди.
"Приїхали з Чемпіонату Європи в Туреччині, їздили з командою — взяли третє місце, в Угорщині перше місце взяли на відкритому чемпіонаті. Син уже займається сім років, понад 110 медалей у нас", — каже Віталій Фурік.
Наталя Талагаєва розповідає, її син Дмитро займається джиу-джитсу з семи років, зараз йому 17 — чемпіон Європи, срібний призер Чемпіонату світу.
"Це він захотів сам займатися. Він спочатку займався у нас карате, айкідо, а потім уподобав джиу-джитсу", — говорить жінка.
Дев’ятирічна Вікторія займається цим видом спорту з шести років і це було рішення самої дівчинки.
"Були й танці, і гімнастика була. Але вирішила, що хоче займатися боротьбою. Ми спробували — їй сподобалося", — розповідає матір спортсменки Альона Чуханенко.
Участь у змаганнях брали чотири миколаївські команди, переможців відзначали у 65 категоріях.