5 Лип, 11:35
У Миколаївському міськвиконкомі 2 липня відбулася нарада за участю Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради для представників баз стоянок малих суден та баз стоянок спортивних суден, що розташовані у прибережній зоні міста Миколаєва.
Про це повідомив голова регіональної платформи реформ Валерій Ветров.
Метою зустрічі було обговорення безпечної експлуатації баз стоянок плавзасобів та використання їх громадою міста у випадку техногенних ситуацій. У прибережній смузі міста знаходяться 24 бази різних форм власності, де зберігаються катери, яхти та човни. Використання водної техніки як під час експлуатації баз стоянок, так і в разі виникнення техногенних ситуацій визначає чіткий алгоритм дій, установлений відповідними нормативно-правовими актами, виконання яких контролюють центральні органи виконавчої влади.
До нього належать придатність гідротехнічних споруд і підйомної техніки, наявність рятувальних засобів, можливість оперативно усунути незначні поломки судна, запустити двигуни, заправитися паливом і водою тощо. Положення, яке визначає порядок відкриття баз стоянок, має назву «Про затвердження Правил безпечної експлуатації баз стоянок малих суден». Таким чином, якщо адміністрація бази стоянки не виконує встановлені вимоги, така база є небезпечною, а закон забороняє її експлуатацію.
У місті Миколаєві більшість баз у різні роки проходили процедуру відкриття, яка передбачала видачу відповідного свідоцтва — кінцевого дозвільного документа після отримання висновків різних наглядових органів. Проте у ситуації, яка стала резонансною щодо баз, що належать міській громаді, — «Атлант» та «Олімп» — протягом багатьох років ніхто не отримував жодних дозволів, і з часом вони перетворилися з місць відпочинку та занять спортом для миколаївців різних вікових груп на зони підвищеної небезпеки.
«Але якби бази перевірялися Регістром судноплавства, то хіба пірси, причали та сліпи були б у напівзруйнованому стані? Якби їх перевіряли органи з питань охорони праці, хіба там підіймалися та спускалися судна з порушенням усіх норм безпеки? Якби бази перевіряли екологічні служби, хіба стояв би списаний іржавий танкер на території школи, поруч із якою купалися діти, якщо його базування через вік заборонене в усіх портах? Якби їх перевіряли представники пожежної служби, хіба відбувалося б будівництво великого судна зі зварювальними та піскоструминними роботами посеред школи? Якби на базу завітали представники ветеринарної служби, хіба дозволили б на території дитячого закладу вдень перебувати агресивній зграї собак без підтвердження щеплень у ветеринарних паспортах? Але директори шкіл, які протягом багатьох років за наявності всіх цих порушень ще й незаконно збирали кошти з власників суден, щоб відвернути увагу депутатів та громади, вигадали легенду про «віджим» у дітей території. При цьому вони добре розуміли, що бази стоянок суден належать до елементів критичної інфраструктури й ніколи не можуть бути приватизовані або перепрофільовані», — зазначив автор.
Сьогодні небайдужі представники водної галузі спільно з місцевими органами влади намагаються повернути бази стоянок громаді, створивши умови як для їх безпечного використання мешканцями всіх вікових груп, так і для приведення цих об'єктів у відповідність до вимог законодавства та підготовки їх до використання у разі виникнення аварійних і техногенних ситуацій, імовірність яких в умовах воєнного стану залишається високою.
Резюмуючи, автор підкреслює: люди в органах влади, депутатському корпусі та громадськості, які не вникли в справжню суть цього питання, повинні усвідомлювати свою відповідальність за затягування цих заходів. Адже це може обернутися дорогою ціною, яку миколаївці заплатять власним здоров’ям або навіть життям.
