Миколаївські сапери: щоденна робота з ризиком ФОТО.ВІДЕО

Миколаївські сапери: щоденна робота з ризиком ФОТО.ВІДЕО

Робота миколаївських рятувальників з початком війни стала ще більш ризикованою. Зокрема збільшилось роботи у піротехнічних підрозділах. 

В області триває жнива, особливо у регіонах, які раніше під окупацією рашистів. Без заперечень врожай у цьому році майже на вагу золота, адже кожен фермер може зіштовхнутися з залишеними на полях снарядами та мінами. Саме тоді на допомогу приходять сапери ДСНС.

Кореспондент СВІДОК.info провів день з піротехніками ГУ ДСНС України у Миколаївській області та подивися, на їх ризиковану роботу.

Поле роботи саперів не обмежується містом Миколаєвом – зараз вони виїжджають у села, які раніше були під окупацією. Насамперед все залежить без безпеки – якщо ворожі обстріли продовжуються, виїзд відміняють.

Дорога до одного з полів займає до години від обласного центру. Поруч село, яке декілька тижнів перебувало під окупацією, а по околицям поцілили ворожі снаряди. Їх «подарунки» досі тут і ставлять під загрозу жниву, та забирають людські життя – через високу пшеницю важко розгледіти «касетки».

«Вибух ворожого снаряду забрав життя мешканця нашого села. Після трагічного випадку ми сповістили рятувальників про те, що на полі небезпечно. Частину врожаю ми зібрали, залишився цей клаптик. Якщо ніхто не захоче прибирати врожай з цієї ділянки, то доведеться його спалити», - розказав пан Костянтин.

По прибуттю сапери ДСНС починають візуальну перевірку поля, небезпечні знахідки маркують, і готуються до їх знешкодження. В пріоритеті безпека за людські життя. Трактор скошує частину врожаю, оточив небезпечну зону кільцем з ріллі – це для того, щоб пожежа не знищила весь врожай на полі.

«Ми готуємо «бойовичок» для знищення касетного елементу. Використовуємо тротил та електродетонатор. Ми використовуємо електричний спосіб підриву, тобто накладний заряд розміщуємо на касетний елемент, протягуємо дроти до підривної «машинки» (прим. прилад з кнопкою для детонації). Коли все готово і всі в укриттях, то по команді підрив ми знищуємо боєприпас», - каже старший сапер Антон Ігнатєнко.

Обладунки саперів з нелегких – окрім шоломів та бронежилетів, вони також використовують спеціальні костюми, вага яких сягає 40 кг. В ньому сапери можуть безпечно працювати, хоча і недовго.

Проходить з десять хвилин і усіх просять сховатися за машинку рятувальників – пекельно-червону «буханку», повільні в дорозі, але незамінну в полях та відкритій місцевості. Ще хвилина, звучить команда «вибух» и стовп диму здіймається у висоту. Тепер поле безпечно для збору врожаю.

Наступна локація для знешкодження поруч розташована лісосмуга – тут також знайшли нерозірвані касетні елементи, але не виключено, що тут можуть бути розтяжки. Сапери швидко оглядають місце, готують «бойовичок» з тротилу та прокладають дроти. Ще мить і два снаряди знешкоджені.

«Завжди залишається небезпека у тому, що під час обстеження лісосмуг велика небезпека натрапити на мінні пастки, противопіхотні міни або розтяжки. Здебільшого ще місця з високою травою, деревами…місця, де довго знаходилися наші агресори», - розказав начальник групи піротехнічних робіт Володимир Козирєв.

Наш день з рятувальники добігає кінця. Проте вже завтра вони вирушать в інший куточок нашої області, робити життя для наших земляків спокійним та безпечним.

Нагадаємо, що з початку повномасштабного вторгнення військ ворога в Україну на території Миколаївської області групою піротехнічних робіт та підводного розмінування аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області відпрацьовано 3537 адрес за зверненнями громадян, щодо виявлення вибухонебезпечних предметів, які залишились на землях нашого регіону. Загалом піротехніками ДСНС вилучено 2998 боєприпасів.

Ігор Арчибісов