«Дуже там били, це коридор смерті»: морпіх, що повернувся на Миколаївщину, розповів про російський полон

«Дуже там били, це коридор смерті»: морпіх, що повернувся на Миколаївщину, розповів про російський полон

П'ять місяців російського полону пережив військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергій Савчук. 29 жовтня разом з іншими бійцями чоловік повернувся до України. Місяці реабілітації та тепер Сергій вдома, на Миколаївщині, разом із родиною.

Про це кореспондентам Суспільного розповіла дружина військовослужбовця Вікторія Савчук.

З 2017 року в лавах ЗСУ служить Сергій Савчук — старший водій 36-ї окремої бригади морської піхоти. З перших днів повномасштабної війни Сергій Савчук тримав оборону Маріуполя у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти.

"Ми почали стягувати з лінії під Водяним, Лебединським та Комінтерновим, стягували все, що могли. Я займався евакуацією техніки, стягував на завод ім. Ілліча. Водіїв не вистачало. Велися запеклі, дуже запеклі бої. Вони нас дотисли вже до заводу ім. Ілліча, потім із заводу ім. Ілліча перейшли на "Азовмаш", об’єдналися з основною групою бригади нашого батальйону морської піхоти", — розповідає Сергій Савчук.

Через усе місто батальйон вирішив йти до "Азовсталі", аби об’єднатися з азовцями. Полк "Азов" забезпечував артпідтримку, — розповідає Сергій. Там чоловік разом з іншими військовими тримав оборону міста майже два місяці.

"Ми десь у квітні зробили прорив і об’єдналися з азовцями, були до 20 травня. Ми утримували завод під безперервними ударами. Тобто це цілодобово. Переміщувалися тільки тунелями, підвальними приміщеннями. Вибити вони нас не могли, але в нас вже БК закінчувався, продукти теж закінчувалися", — згадує Сергій.

20 травня 2022 року військовий вийшов з "Азовсталі" разом із іншими бійцями. Через три дні після цього Міжнародне Товариство Червоного Хреста сповістило про це рідних. Ще через два дні українська сторона підтвердила родичам інформацію, що чоловік у російському полоні.

"20 травня — це останній раз, коли він виходив на зв’язок. Ми нічого про нього не знали. Знали, що він у полоні. Влітку, десь наприкінці червня, нам підтвердила і російська сторона, що він у полоні. Зателефонували сину. Але ми не знали, де саме в полоні. Чи на території України, чи на території Росії", — розповідає дружина військового Вікторія Савчук.

Місяці російського полону для Сергія були справжнім пеклом, віри надала думка про рідних, — розповідає чоловік.

"Зв’язали руки, очі позав’язували, в КамАЗи завантажили і вночі вже перекинули в Таганрог, як ми потім дізналися по столу в камері, в СІЗО. Там, коли виходили, почув крики, побої пішли відразу, це коридор смерті. Дуже там били, і дерев’яними молотками, і руками, і ногами", — згадує військовослужбовець.

29 жовтня 2022 року додому з полону повернули 52 українці — моряки, захисники "Азовсталі", добровольці, медики. Серед них був і Сергій.

"Ми побачили, що стоять автобуси, через балку, через міст ми зрозуміли, що це наші і вже чекали, коли наші підійдуть. Приїхали наші, обмінна група. Коли вони вже почали йти на зустріч, ми зрозуміли, нам теж дали команду вийти, побачили свій жовто-блакитний прапор, своїх людей", — розповідає Савчук.

Понад два місяці військовий був на реабілітації. Потім повернувся додому — на Миколаївщину, в село Котляреве. Після відновлення та відпочинку планує повернутися захищати незалежність України.