У Миколаївській обласній універсальній бібліотеці триває процес дерусифікації

У Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці вилучають видання, які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, звеличують Росію та її лідерів. Процес дерусифікації бібліотек розпочався у травні 2022 року.

Про це кореспондентам Суспільного розповіла директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова.

За словами Вікторії Агаркової, фонд бібліотеки налічує майже два мільйони примірників. Тому процес вилучення книжок триватиме не один рік.

"У наших фондах зберігається виключно наукова література і, на жаль, українських аналогів цих видань на сьогодні немає. Ми розуміємо, що, і під час війни, і у післявоєнний період фінансування сфери книгодрукування не буде першочерговим. Тому без підходу наукового неможливо списувати і вилучати все підряд, слід поставитися дуже виважено до цього. Ми розуміємо, що маємо цю літературу прибрати від наших користувачів, але викидати всю також не можемо", — говорить директорка бібліотеки.

Обласна універсальна наукова бібліотека є методичним центром для бібліотек всіх систем і відомств області. Це 489 бібліотек у 52 громадах. Після затвердження рекомендацій Міністерства культури з актуалізації бібліотечних фондів Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека організувала онлайн-нараду для бібліотечних фахівців області, на якій йшлося, як і яку літературу потрібно вилучати, що потім з нею робити.

"При бібліотеці діють два колегіальні органи — рада з фондів бібліотеки і рада з системи каталогів і картотек. Рада з фондів прийняла рішення, що вивчення всього фонду буде відбуватися у декілька етапів. У перший етап — література з 2014 року і до сьогодні", — говорить Вікторія Агаркова.

Із двох мільйонів примірників фонду — 70 відсотків становить російськомовна література, але більшість з цих 70 відсотків — література радянського часу. Рада з фондів бібліотеки, за словами Вікторії Агаркової, прийняла рішення створити закриті фонди.

"Спочатку літературу вивчаємо, далі комісія відбирає ті примірники, які викликають запитання, або які підлягають списанню, і приймаємо рішення окремо по кожній книзі. Наприклад, наукові праці з математики, фізики, хімії російською або російських видавництв ми переміщуємо до закритого фонду. Ці видання будуть зберігатися, поки ми не знайдемо українських аналогів, і потім їх спишемо. Ця література видаватиметься суто на письмове звернення користувача", — пояснила директорка обласної бібліотеки.

Із двох мільйонів примірників до одного мільйона становлять патенти на винаходи. За радянських часів до фондів наукових бібліотек передавались патенти, затверджені науково-дослідними інститутами. Вони всі радянського часу і всі російською мовою.

"Просто списати їх не можемо, потрібно отримати експертний висновок фахівця — патентного повіреного в області. Списання патентів відбувається постійно, тому що технології змінюються, хоча в умовах війни цей процес трохи призупинився. Патенти і раніше зберігалися в окремому приміщені, до якого не було доступу користувачів", — розповіла Вікторія Агаркова.

Протягом 2022 року бібліотека списала понад 8 тисяч примірників російських видань. Серед них книги технічного спрямування, художня література, періодичні видання.

"Списували періодичні видання, що передплачували, їх була найбільша кількість — російські наукові газети, журнали, надруковані до 2014 року. Наприклад, у російському журналі "Морський флот" знайшли публікації, що надали нам підстави списати примірники", — розповіла директорка.

Через ряд причин, зокрема коронавірусну хворобу та початок повномасштабної війни, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека четвертий рік поспіль без бюджетного фінансування. Через це фонд закладу майже не поповнюється. Аби покращити ситуацію, влаштовують акцію по збору книжок.

"У листопаді 2022 року бібліотека оголосила збір книжок для бібліотек нашої області, що були пошкоджені внаслідок російської агресії, і для нашої бібліотеки також. На сьогодні в рамках акції отримали понад чотири тисячі видань. Вони українською мовою, є сучасні, є не зовсім свіжі, але всі українських видавництв", — говорить Вікторія Агаркова.

Станом на 22 лютого на Миколаївщині 68 бібліотек, які постраждали внаслідок бойових дій. З них сім повністю зруйновані.