Поля, де були бойові дії, потребують досліджень, - миколаївська екологиня

Поля, де були бойові дії, потребують досліджень, - миколаївська екологиня

За рік бойових дій ґрунти Миколаївщини отримували механічні та хімічні пошкодження. Під час вибухів у землю концентровано потрапляли важкі метали й різні отруйні речовини. Врожай, вирощений на місцях колишніх боїв, не зможе отримати екологічний сертифікат, через вміст сторонніх елементів.

Про небезпеку пошкодженого внаслідок бойових дій ґрунту кореспондентам Суспільного розповіла доцент кафедри екології та природоохоронних технологій Національного університету кораблебудування Інна Тимченко.

За словами екологині, в Україні питання регенерації ґрунтів, що мають мілітарне пошкодження, досліджують з 2014 року. Миколаївщина з цією проблемою стикнулася у 2022-му.

"Згідно з опублікованими дослідженнями із зони антитерористичної операції до ґрунту внаслідок вибухів снарядів потрапляють свинець, ртуть, ванадій, кадмій, нерадіоактивний стронцій. Окремо зазначу про забруднення ґрунтів нафтопродуктами", — сказала Інна Тимченко.

Під дією зовнішніх факторів, каже науковиця, отруйні речовини будуть розповсюджуватися в землі, але з різною швидкістю.

"Трансформація, міграція забруднень у підземні води, акумуляція сільськогосподарськими культурами та динаміка цих процесів залежить від багатьох факторів, у тому числі від типу забруднення, початкової концентрації та інших факторів", — розповіла Інна Тимченко.

Екологиня каже, що аграрії не усвідомлюють, яку загрозу становлять забруднені ділянки полів, по яких влучали боєприпаси.

"Кадмій має високу токсичність, легко пересувається в ґрунтах, швидко засвоюється рослинами. При потраплянні в організм людини призводить до захворювань нирок, онкологічних захворювань. Свинець — небезпечна нейротоксична речовина, при потраплянні в організм людини призводить до ураження центральної нервової системи, печінки, нирок, мозку, полових органів", — пояснила Інна Тимченко.

Як розповіла науковиця, на Миколаївщині потрібно організувати дослідження на полях, де точились бої.

"Отримання інформації про рівень забруднення ґрунтів можливе лише після відбору проб та їхнього аналізу в лабораторних умовах. Лише після комплексного аналізу території, що була пошкоджена внаслідок бойових дій, можна приймати рішення про рекультивацію або можливість посіву сільськогосподарських культур", — сказала Інна Тимченко.

За словами Інни Тимченко, Національний науковий центр "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського" в Харкові є провідною організацією в Україні, що займається регенерацією ґрунтів. Свої напрацювання має Миколаївський національний аграрний університет. Стають доступними технології іноземних країн.

Представник компанії з США на півдні України Михайло Сорока розповів, що їхня спеціалізація, це відновлення родючості землі та боротьба з засоленістю ґрунтів.

"Компанія працює на ринку США понад 15 років. Накопичений досвід дозволяє змінити налаштування й залучити відпрацьовані технології для постмілітарної регенерації ґрунтів. Після бомбардування поля, склад ґрунту змінюється — змішується чорнозем з глиною. На місці вибуху 20-40 років буде спостерігатися відставання у розвитку аграрної або культурної рослини", — пояснив Михайло Сорока.

Після звільнення правобережної Херсонщини, каже Михайло Сорока, він презентував технології миколаївським аграріям.