14 Кві, 15:52
Дискусія довкола оновлення символіки Миколаївської області вже давно перетнула межі регіону, перетворившись на подію загальнонаціонального масштабу. Питання «що саме має бути на щиті?» викликало запеклі суперечки як серед професіоналів, так і в колах звичайних користувачів соцмереж.
Наразі відомо, що на розгляд депутатів Миколаївської обласної ради буде висунуто два ключові варіанти, які представляють кардинально різні підходи до ідентичності краю.
Два вектори ідентичності
На стіл депутатів ляжуть два проєкти, кожен з яких має свою логіку та прихильників:
Історична тяглість та античність: Проєкт, розроблений групою при Миколаївській ОВА за участю діючих військових та авторів сучасної символіки ЗСУ. Цей варіант апелює до глибокого минулого — Ольвійської спадщини, античного та скіфського коріння Причорномор’я, використовуючи образи сокири-скипетру та лука з бойовим поясом і чашою, які символізують владу, що впорядковує хаос і військову аристократичність регіону.
Локальна традиція: Варіант із зображенням Святого Миколая. Образ покровителя для цього проєкту був списаний безпосередньо з пам’ятника у Каштановому сквері, що розташований у самому центрі Миколаєва.
Попереднє інтернет-голосування викликало справжній ажіотаж. Попри те, що голоси розділилися майже порівну, результати не можна вважати репрезентативними через відсутність верифікації користувачів. Це був радше «замір температури» загального настрою, який показав: єдиної думки в суспільстві поки немає.
Слово експертам: «історичність» стає фаворитом фахівців
Якщо в мережі тривають емоційні суперечки, то в експертному середовищі спостерігається певний консенсус. Провідні історики та геральдисти віддають перевагу саме першому — історичному — варіанту.
Олег Однороженко, топовий український геральдист та історик, зазначає:
«Обидва варіанти непогано виконані. Втім, для області справді більше підходить варіант зі зброєю (історичний — прим.). В міському гербі вже є символи св. Миколая, і вони там природні, бо місто названо на його честь. [Історична] ідея — чудова, такий герб був би надзвичайно оригінальним».
Цю думку підтримує і відомий історик-реконструктор Сергій Шаменков, закликаючи остаточно порвати з візуальними традиціями минулої епохи:
«Супер! Женіть ту радянщину. Антична тема рулить, ольвійська тема зі скіпетром та горитом — це ок».
Олександр Алфьоров, геральдист, історик та голова Українського інституту національної пам’яті, висловився коротко, але змістовно, назвавши античний варіант «прекрасним і дуже сильним проєктом».
Широка підтримка та «ворожий маркер»
Символіку з античним акцентом вже підтримала ціла низка лідерів думок: речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук, історик та журналіст Вахтанг Кіпіані, колишній мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
Проте є ще один цікавий аспект, який неможливо ігнорувати. Поки українські патріотичні кола дискутують про естетику, російські пропагандистські пабліки вже зробили свій вибір. Там активно розгорнута кампанія проти історичного варіанту. Проросійських користувачів агітують бойкотувати «мілітарний» проєкт, закликаючи триматися виключно за канонічний образ.
Така одностайність ворога у несприйнятті історичного герба мимоволі стає додатковим аргументом для багатьох українців: якщо ворог так запекло противиться змінам, можливо, ми на правильному шляху?
У будь-якому разі остаточне слово — за депутатами Миколаївської обласної ради. Саме їм доведеться вирішити: залишити регіон у межах звичних образів, зручних північному сусіду, чи відкрити нову сторінку, засновану на тисячолітній історії та унікальності півдня України.
