Рани війни: у Первомайському постраждалі 60% житлових будинків

Майже безлюдні вулиці, понівечені будинки та знищені автівки – саме така картина відкривається у селищі Первомайське. Довгий час, майже до деокупації Херсону, населений пункт знаходився на лінії вогню.

Як повідомив кореспонденту СВІДОК.info розповів начальник Первомайської селищної військової адміністрації Максим Коровай, до війни в селищі проживало близько 3500 з жителів. З початком бойових дій тут залишилося близько 500 жителів.

«Станом сьогодні вже нараховуємо близько 407 людей, які проживають в смт Первомайське. Найбільше постраждав центр селища, власне, багатоквартирні будинки, яких нараховується 41, приватний сектор, це вулиці 1 відділку мікрорайону: Засільського, вулиця Ушакова, Нахімова. Деякі будинки знищені, є будинки без вікон, без дахів. Якщо так брати, то 50-60% житлового фонду знаходиться в зруйнованому стані», - сказав він.

Щодо об'єктів соціальної інфраструктури, то в селищі дуже постраждала будівля опорної школи, амбулаторія, пожежна станція. Школа зруйнована десь на 40%, заклад дошкільної освіти зруйнований процентів на 20, амбулаторія загальної практики сімейної медицини зруйнована процентів на п'ятнадцять.

«Постраждало і приміщення так званої великої школи і приміщення маленької школи. 13 березня російська окупаційна армія зайшла в приміщення малої школи, але на ранок 14 березня Збройні Сили України вигнали окупантів із території смт Первомайське. Однак тривалий час ми з людьми тут на собі відчували прильоти мін і снарядів», - підкреслив Максим Коровай.

Головне підприємство, Засільский цукровий завод, також не оминули лиха війни - постраждали буквальні всі цех. Наразі жоден інший об'єкт інфраструктури: перукарні, аптеки не працюють.

Житель Первомайського Анатолій готовий відбудовувати рідну домівку, яка також постраждала внаслідок ворожих обстрілів. Під час обстрілів жителі багатоповерхівок ховалися у підвалах.

«Я народився тут, виріс, живу і буду жити, не дивлячись на те, що росіяни зробили з нашим селищем. З початку війни я тут знаходився. Десь з 20 квітня окупанти почали сильно гатити по селищу з мінометів, танків, а ближче до літа по нас стріляли ракетами. З 31 квітня виїхав на Хмельниччину з матір'ю і меншим сином. Моя жінка раніше виїхала. Але вже в листопаді я знову приїхав до своєї домівки, щоб уже відбудовувати квартиру. Сьогодні ставили вікна в себе. Що поробиш…життя продовжується, хоч і поруч іде війна».

На даний час у селищі немає світла та газу, але комунальники працюють над відновленням комунікацій. Щодо водозабезпечення, то воду бочками доставляють до жителів.

Роботи у Первомайському ще багато, проте без сторонньої допомоги повністю відновити все пошкоджене майно не вдасться – наразі будь-яка допомога для незламних жителів буде доречною.

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу за посиланням

Ігор Арчибісов