Партії Миколаївщини: огляд та перспективи

Питання позачергових виборів є нагальним для Миколаївщини, оскільки саме зараз в рамках адміністративної реформи формуються об'єднані териториальні громади (ОТГ), які потребують нових виборів як до депутатського корпусу громади, так і на посади очільників рад. До того ж час від часу в суспільстві та ЗМІ виникають питання щодо позачергових виборів до Парламенту. Тож сьогодні знову виникають питання щодо діяльності партій, які так чи інакше приймають участь у виборчих процесах на Миколаївщині.

Детального аналізу варті лише ті політичні сили, що утворють «кістяк» в Миколаївській облраді та користуються популярністю в різних населених пунктах області. Таких небагато: БПП «Солідарність»,«Батьківщина», «Наш край» і «Опозиційний Блок» та «Самопоміч».

Є ще в Миколаєві перспективні партії, такі як «УКРОП», «Нова держава», «Відродження», ВО «Свобода», «Радикальна партія» і «Аграрна партія України». Періодично ці політичні сили нагадують про себе, але поки що не можуть суттєво впливати на перебіг якихось подій.

БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ»

Пропрезидентська політична сила БПП «Солідарність» загальноукраїнську свою діяльність почала на позачергових парламентських виборах. Діяльність партії почалась фактично з об'єднання з партією «УДАР». Повна інтеграція «УДАРу» в БПП відбулась на чергових виборах до місцевих рад. Саме тоді пропрезидентська сила зіштовхнулась з першими справжніми проблемами. По-перше, виник конфлікт між двома впливовами нардепами від Миколаївщини за право очолювати виборчий штаб — Давідом Макар'яном і Андрієм Вадатурським. По-друге, БПП зіштовхнулось з проблемою формування списків по виборчим округам, зокрема через розподілення квот між «Солідарністю» і «УДАРом».

Експерти вважають, що переважно через ці причини БПП отримав незадовільний результат на місцевих виборах у Миколаївській області, поступившись першим місцем «Опозиційному блоку».

Звісно, партія на Миколаївщині вимагала певного реформування, тому місцевий осередок замість Андрія Вадатурського очолив позаштатний радник президента Порошенка Юрій Бірюков — саме він мав дати новий подих партії і популяризувати її на Мкиолаївщині. Та вже зараз можна помітити, що відомий волонтер більше часу проводить в Києві і цікавиться переважно справами Міноборони, ніж захищає партійні інтереси в Миколаївській області. Тим часом партійним осередком фактично керує піарщик та блогер Олександр Нойнець, дії якого у контексті діяльності партії часом важко зрозуміти. Під його керівництвом періодично виходить партійна газета, яка жодним чином не впливає на громадську думку. Іноді партійний осередок влаштовує акції та заходи культурно-спортивного характеру, вплив яких локально обмежений.

На сьогодні БПП в Миколаївській області має великий потенціал: партія має свого президента, свого голову обласної державної адміністрації та депутатське представництво у всіх міцевих радах і державне фінансування. Та якщо керівництво осердку і партійна структура не будуть переформатовані — існує дуже велика загроза повного провалу партії на наступних виборах.

«БАТЬКІВЩИНА»

«Батьківщину» представляти не треба. Партія на чолі з Юлією Тимошенкою пройшла крізь дві революції, адаптувалась до сучасних умов, зберегла відносно патріотичну риторику, критикуючи при цьому сучасну владу.

На парламетських виборах 2014 року «Батьківщині» не вдалось завести від Миколаївщини до Верховної Ради жодного нардепа, але вже у 2015 році осередок отримав значну кількість депутатів у місцевих радах. Навіть у 2016 році під час виборів до ОТГ в Миколаївській області «Батьківщина» показали більш-менш нормальний результат.

Проблема полягає в тому, що нічого спільного з ростом рейтингу партії миколаївський осередок не має — всі позитивні зрушення викликанні лише діяльністю політсили на загальнонаціональному рівні. Навіть навпаки, нинішній склад партії тягне до низу загнальний рейтинг політичної сили. Чого тільки коштує корупційний скандал по затриманню віце-губернатора Миколи Романчука — всі ж пам'ятають, що ще одним фігурантом справи до певного моменту був саме керівник осередку Михайло Соколов. А затримання депутата обласної ради Сергія Чмиря патрульною поліцією і всі його попередні корупційні правопорушення, що вже визнані судом?

Ще одним недоліком осердку є відсутність яскравих лідерів та чіткої структури, як у самому осередку так і у фракціях місцевих рад.

Таким чином «Батьківщину» теж можно віднести до партій з великим політичним потенціалом, але якщо не буде виправлена кадрова політика на місцях — про цей потенціл Юлія Тимошенко може забути.

«ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК»

Вплив «Опозиційного Блоку» на Миколаївщині дещо перебільшений. Так, політична сила має потужне представництво в Миколаївській міській та областній раді. Але на місцях по області партія не має такого впливу, як колись мала «Партія регіонів».

У «Опозиційного Блоку» наразі є всі можливості для великих досягнень на наступних виборах в Миколаївській області: більш-менш зібрана структура, партійна дисципліна, кошти, яскраво виражений лідер Ігор Дятлов і, найголовніше, опозиційна риторика щодо дій влади. Але завищена самооцінка і персональні амбіції керівництва осередку можуть зіграти лихий жарт з осередком партії.

Подивіться самі. Зайнявшись створенням умов на одному з округів Миколаєва для подальшого обрання до Верховної Ради, Ігор Дятлов майже повністю відпустив партійну ситуацію в області по течії. Зараз партія фактично живе своїм життям, а її лідер — своїм. Тому певне незадоволення Дятловим виникає як у області, так і беспосередньо в самому Миколаєві.

Наразі стоїть питання і самого існування «Опозиційнго Блоку» як такого на загальнонаціональному рівні. Дві групи впливу в будь-який момент можуть розірвати партію на шматки. Безпосередньо на уламки розпадуться і місцеві осередки.

«НАШ КРАЙ»

Одним з найцікавіших політичних проектів є «Наш край». Загальноукраїнська історія партії почалась у 2015 році, коли політичні бастарди Порошенка об'єднались, щоб отримати голоси колишніх «регіоналів» на користь президента. Але в 2015 році певного результату досягти не вдалось — «Наш край» компактно зайшов у багато місцевих рад, але ці досягнення не відповідали політиним ставкам керівництва держави.

Всупереч припущенням, що цей політичний проект зникне одразу ж після виборів, «Наш край» продовжив свою діяльність. Підвердженням роботи є результати виборів до ОТГ, на яких «Наш край» показав один з найкращих результатів по відношенню до інших партій. Головним чином у розвитку осередку велику роль відіграли колишній заступник Миколаївської ОДА Володимир Луста і депутат облради Юрій Кормишкін.

Але за останніми новинами Луста залишає справи партії і на кервництво обласним осередком претендує співзасновник партії Юрій Гранатуров. Експерти вважають, що це не найкращий варіант, адже Гранатуров майже не знає ні самої області, ні людей, що беруть участь у розвитку партії на Миколаївщині.

«Наш край», маючи доволі великий потенціал, може його повністю втратити через неправильний вектор щодо керівництва осередку.

«САМОПОМІЧ»

Партія «Самопоміч» на минулих місцевих виборах на обласному рівні себе не проявила, але склала доволі потужну конкуренцію у самому Миколаєві, отримавши велику фракцію у міськраді і власного міського голову.

Експерти скептично відносяться до потенційного успіху політичної сили у Миколаївській області, спираючись лише на міський досвід партії. Тим не менш, партія має доволі високий потенціал і обрання депутатів до об'єднаних територіальних громад ще раз це доводить. Велику роль відіграє те, що «Самопоміч» не брала участь у минулих виборах, тому так і залишилась для багатьох жителів області своєрідною альтернативою.

Головною проблемою партії є відсутність структури і людей, які б могли розвивати осередки у районах. Та плідна праця у цьому напрямку може ліквідувати проблему.

ВИСНОВКИ

Кожна з перерахованих партій має як потенціл, так і певні негаразди. До наступних парламентських виборів, навіть якщо вони відбудуться восени нинішнього року, ще є час виправити помилки. Але працювати потрібно не лише у напрямку саморозвитку, а й з оглядом на своїх конкурентів.

Конкурентами є не лише вище охарактеризовані партії, але й менш перспективні, такі як «УКРОП», «Нова держава», «Відродження», ВО «Свобода», «Радикальна партія» та «Аграрна партія України». Всі вони вже зарекомендували себе на місцях, але ще повністю не зіграли.

Окрім того, значно підвищити свій результат зможуть якісь ситуативні об'єднання, як, наприклад, ВО «Свобода» і «Національний корпус». Зібравши разом свій електорат, націоналісти можуть потрапити у багато місцевих рад, де їх присутність обов'язково позначиться на загальній політиці.

Але найбільшу конкуренцію складуть ті об'єднання, які представлять свої нові політичні проекти напередодні самих виборів. Такі політичні сили зможуть вагомо зруйнувати паритет сил, що наразі склався у країні. Пошук саме таких політичних сил з незаплямленним минулим та потенційними кандидатами у владу наразі і триває — переважна більшість самовисуванців на виборах до об'єднаних територіальних громад ще раз це доводить.

Оглядав Андрій Прокопенко