Родинам з Миколаївщини нагадали про спрощення процедури опікунства

В Україні тимчасово спростили процедуру оформлення опіки над дітьми, які залишились без батьків. Такі діти можуть бути тимчасово влаштовані до сімейних форм виховання.

Про це повідомляє Суспільне.

Уряд схвалив розроблене Мінсоцполітики рішення, згідно з яким діти, які залишилися без піклування батьків, під час воєнного стану можуть бути влаштовані у прийомні сім’ї чи дитячі будинки сімейного типу на умовах тимчасового влаштування.

"Багато діток залишаються без батьківського піклування або взагалі сиротами і відповідно є нагальна необхідність якомога найшвидше забезпечити їх захист. Перш за все це може бути за допомогою опіки. Опіка - це такий інститут, який саме розроблено для того, щоб родичі дитини могли якнайшвидше взяти дитину до себе", — розповіла начальниця управління у справах дітей Юлія Кравченко.

Також рішення уряду спрощує процедуру влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку або піклування родичів.

Для того, аби родичам дитини взяти її під опіку, необхідно подати документи за переліком. Довідки від нарколога та психіатра, та про наявність або відсутність судимості залишаються обов'язковими.

"Під час дій на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних або родинних відносинах, в тому числі хрещені батьки, з дитиною сиротою або дитиною позбавленою батьківського піклування і виявили бажання взяти її під опіку або піклування, ці люди подають до служби у справах дітей за місцем свого проживання документи: заяву, копію паспорта, документи, що підтверджують родинні зв'язки з дитиною, або свідоцтво про шлюб, або свідоцтво про народження і підтверджують, що є спільні родичі", — пояснює Юлія Кравченко.

Процедура усиновлення дитини чужими людьми складніше. Для того, аби взяти дитину до родини, необхідно пройти декілька інстанцій, розповідає багатодітна мати Валентина Ткаченко. До війни вона усиновила одну дитину. Під час воєнного стану взяла до родини ще трьох діток.

"Взагалі під час війни були закриті всі реєстри і багато хто зараз закритий поки не закінчиться війна, бо не збираються комісії вживу. Люди не можуть прочитати протоколи рішень та проголосувати. По-друге, курси, потрібно запровадити обов'язкові курси психологів, які з вами працюють і на законодавчому порядку. Вони ж функціонально все розкладають, а це триває мінімум три місяці, це через день по сім-вісім годин, а під час військових дій, де ти збереш в одному приміщенні і через день зможеш стовідсотково сказати, що це все буде працювати. Багато хто виїжджав з міст, онлайн це не те", — каже Валентина Ткаченко.

Валентина розповідає, вдалось забрати дітей до родини під час воєнних дій тільки тому, що всі відповідні процедури пройшла до повномасштабного вторгнення.

"Ми готувалися до одного і до війни пройшли всі курси, і здали всі документи, це наш дуже великий плюс. Лише тому, якби цього не було, ми б вже не змогли забрати дітей. Тобто ми повинні були 26 лютого забирати вже свою дитину до себе, тобто ми пройшли все, залишався лише протокол, який нам офіційно дав би дозвіл, що ми є офіційними опікунами", — розповіла жінка.

Так Валентина з чоловіком забрала до родини двох хлопчиків та дівчинку з різних сімей. Зараз усі вони проживають за кордоном