Шляхом тривалих переговорів з кредиторами Уряду вдалося досягти компромісного рішення – замість підвищення ціни на 60%, яких вимагав МВФ, домовилися про 23,5%. Відтак з 1 листопада 2018 року ціна становитиме не 11 тисяч, а 8 550 гривень за 1 000 куб. м. Таким чином вдалося мінімізувати здорожчання середньої платіжки кожної миколаївської родини.
Відмова віддавати борги означала б дефолт
Врегулювання питання газових тарифів розблокує отримання чергового траншу МВФ, стверджує заступник керівника Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Павло Кухта. Він каже так, оскільки, на думку експертів, Україну без нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом очікував дефолт і вона б опинилася у кризі, гіршій за 2008 та 2014 роки.
«Після оголошення дефолту з Україною і з українськими компаніями миттєво перестають співпрацювати всі кредитори і інвестори. Скорочення ділової активності призведе до зменшення надходжень до бюджету. Держава змушена буде скоротити соціальні програми. Вихід один – програма МВФ», - визначає дефолт народний депутат України Геннадій Ткачук.
Хто і як накопичував борги
Отже, лише наступного року Україна має віддати 400 млрд. грн. боргів які держава взяла у 2006-2013 роках. Загалом тоді було позичено 50 млрд дол., які українці тепер вимушені віддавати. У 2005-2008 в борг жили український бізнес, за рахунок кредитів купляли машини і квартири пересічні українці. У 2011-2013 роках в борг уже жила Україна як держава – за рахунок зовнішніх кредитів, а не відповідно до коштів. Це колись мало закінчитись. За часів Януковича за кілька років державний борг стрімко зріс, а резерви Нацбанку навпаки – знизилися вдвічі. Результат – падіння ВВП, стрімке падіння гривні.
Україна співпрацює з міжнародними фінансовими партнерами, аби віддати борги, а не наростити їх
Український уряд вважає за необхідне продовження співпраці з міжнародними фінансовими організаціями задля забезпечення політики виплати боргів і зниження навантаження на бюджет, а не для нарощування запозичень. Про це в ефірі телеканалу «Україна» сказав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, інформує Урядовий портал. «Ми працюємо з фінансовими ринками світу, аби віддати кредити, які на нас поклали минулі уряди протягом 2005-2013 років. Зараз ми щороку платимо 5 млрд доларів як обслуговування взятого тоді боргу», - наголосив прем’єр. Підвищення ціни на газ є вимушеним кроком, який дасть змогу країні розвиватися далі. Так, у державі продовжаться розпочаті реформи, які зроблять Україну економічно сильнішою та енергетично самодостатньою.
Разом із підвищенням ціни на газ уряд посилює соціальний захист людей та розширює програми утеплення будинків
В уряді зазначають, що підвищення ціни на газ не торкнеться тих, хто оформив субсидію. Усі субсидії, які вже були оформлені, перераховуються і переоформлюються автоматично, нікуди не треба йти.
Так, задля посилення соціального захисту людей уряд вніс низку змін до порядку призначення субсидій, що спрощують отримання цієї допомоги. Фактично уряд спростив умови отримання субсидії на житлово-комунальні послуги
Програма «теплих кредитів» буде продовжена і наступного року
Також з 1 січня 2019 року в Україні запрацює Фонд енергоефективності. Сукупно на заміну котлів, утеплення, встановлення лічильників буде виділено 2 млрд грн. Платіжка енергоефективних домогосподарств в рази менша за тих, в кого немає лічильника чи не утеплений будинок. Цією допомогою матимуть змогу скористатися близько 150 тисяч українських родин.
90% прибутків «Нафтогазу» - до бюджету держави
Уряд прийняв рішення забирати 90% прибутків «Нафтогазу» до бюджету держави, тоді як зараз у цей бюджет сплачується не 90, а лише 75%.
«Ми прийняли рішення про те, що 90% прибутку НАК «Нафтогаз» буде повернуто в бюджет, а з бюджету - на потреби українських громадян. Думаю, це буде справедливо. Замість надмірних зарплат і премій це все повинно бути у державній скарбниці», – каже прем’єр-міністр України Володимир Гройсман
Наразі, в уряді підкреслюють , одне з головних завдань зараз - це компенсувати витрати для найменш захищених верств населення та «зняти острах» щодо рішення про підвищення ціни на газ, яке є непопулярним, але вимушеним кроком для врегулювання ситуації в Україні і виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами.