В бібліотеці ім. Кропивницького пройшов літературний вечір львівської поетичної формації "Стихійні".
Це візуально-поетичний проект молодих львівських поетів. Вірші кожного з них - втілення певної стихі - енергії вогню, повітря, землі, та води - чотирьох складових, з яких складається сутність світу цього.
Повітря - Поль Бєрковіц, Вогонь - Джон Гнатів, Земля - Ростислав Кузик, Вода - Ольга Перехрест. Загалом стихію води в кожному місті, де виступають "Стихійні", представляють різні люди. Це зумовлено тим, що вода може перебувати у різних станах, тому і звучить щоразу по-різному, - пояснюють автори.
Окрім текстів кожну стихію автори передавали візуально, завершуючи свій виступ своєрідним перформансом. Повітря знищував свої тексти, роздираючи їх на клаптики.
Повітря. Поль Бєрковіц
Коли мій світ множиться на два
Темрява набирає небачених від цього маштабів
Вона виливається з моїх очей
і тонкими чорними ріками перетікає в твої
Ми схожі на однакові маятники, які
хтось, колись запустив...
Вогонь спопеляв вірші прямо на сцені.
Вогонь. Джон Гнатів
...Я стрімко падаю вниз
Із темені у ще найтемнішу темінь
Гравітаційний тиск висушує до дна мої легені
Я падаю, а може і лечу
Крізь ніч, зірки, кудись під землю
Збуди мене хутчіш зі сну
Інакше ліфт зірвавсь даремно.
З Землі проростали рясно вірші, мов трава.
Земля. Ростислав Кузик
...Затуляю руками очі під важким покривалом
Так мені лячно від цієї пітьми
Час від часу підглядаю між пальців
Може нарешті світанок?
Рухом терплячим подарує нам ще один день.
І Вода, що вмивала своє обличчя. Перероджуючись наново.
Вода. Ольга Перехрест
Добрий ти чоловіче, гість у моєму домі,
Не віддавай мене, як ти віддаєшся втомі.
Не заступай мене, як не заступив порога
Жінка настільки блаженна, наскільки вбога.
Миколаїв став одинадцятим містом в поетичному турі. Але саме тут їх зустрічали найбільш тепло та приязно, а ще в Миколаєві зібралась найбільша аудиторія, - зізнались львівські поети під гучні оплески миколаївських любителів поезії.