Понівечені дитячі майданчики, зрізані гойдалки та лавки: Миколаїв потерпає від вандалізму

В Миколаєві частішають випадки вандалізму та псування об'єктів комунальної власності. У цьому переконались кореспонденти СВІДОК.info, які здійснили невеликий рейд, щоб перевірити їх стан. Ми відвідали різні райони міста, аби результати були об’єктивними. Висновки цього рейду виявились зовсім невтішні. Особливо від дій вандалів потерпають дитячі майданчики. Діти, як відомо, наше майбутнє. Але в Миколаєві, схоже, про те, що буде далі після нас, не задумуються взагалі. Принаймні таке враження виникає від побаченого.

Ми намагались охопити якомога більше проблемних ділянок, але всі все рівно не вдалося. В місті безліч аварійних, небезпечних, понівечених дитячих майданчиків. Всі побачені вами в цьому матеріалі об’єкти - нові. Їм не більше 4-х років. А деякі поставили лише в минулому році. І ви самі можете побачити, що з ними сталося за такий короткий термін.  

Цей майданчик знаходиться у дворах між 3 Слобідською та Садовою. І перебувати на ньому дітям небезпечно. Дитяча гірка розповзається на очах, дехто з силою виламав дерев'яні сходинки, мисливці за металами зрізали одну з гойдалок. Тим не менше дітвора вимушена гратися в таких умовах, хоч це і небезпечно для їх здоров'я. Діти, розповідають, що й гадки не мають, хто нищить дитячий майданчик, відомо, що все це робиться уночі. 

Неподалік від цього двору натрапляємо на схожу ситуацію, але тепер вже зі спортивним майданчиком. Тут також "постарались" мисливці за металами: турніки залишились без додаткових металевих кріплень, а на вуличних тернажерах ви можете побачити, як хтось силою відламував шматки металу. 

Ще одна гойдалка - жертва "металістів" - знаходиться у сусідньому дворі. 

Баскетбольні майданчики без кілець з обламаними щитами - це звична картина для Миколаєва. В місті майже кожен майданчик виглядає саме так...

З цих спортивних знарядь викрутили металеві кріплення, скоріше заради забави, бо особливої цінності вони не становлять. 

Жертвою тих самих шукачів металів стала ціла лавочка на 3-й Слобідській. Місцеві розповіли, що вона простояла тут не більше двох тижнів. "Металісти" викорчували її майже з корінням. Лавочці навпроти вдалося уникнути такої печальної долі.

На цій загорожі покрали пластикові заклепки. Кому та навіщо вони потрібні - залишається загадкою...

Ще одна лавочка, що постраждала від рук вандалів. На цей раз справа не в металі.

Цей дитячий комплекс в Кульбакіному, як розповіли нам місцеві, раніше виглядав не так презентабельно. Майданчик зробили два роки тому. Але вже через рік його розбили та потрощили. Лише нещодавно місцеві привели його в порядок. Вандали і місця живого не залишили від дитячої гірки. Позривали дашки, дерев'яні кріплення. Тепер ситуація краще. Але не всім об'єкти вдалось врятувати. Від рук вандалів постраждав металевий тенісний стіл, від якого лишився лише скелет.

Невтішна доля чекала і місцеві урни...Хтось тренував удар ногою...

А ось понівечений дитячий майданчик біля школи в тому самому Кульбакіному. Вандали знищили вуличний тренажер, вщент рознесли дитячу гірку. Тепер кататися на ній дітям небезпечно, бо можна травмуватися. 

А ось проблемна ділянка по вулиці Космонавтів. Як розповіли місцеві, дитячий майданчик вдається берегти, а от металевій загорожі навколо нього не щастить. Її розібрали майже повністю. Роблять це ночами і поступово. Був такий період, розповіли мешканці дому, коли крали по одній секції майже щодня. 

Справжній епіцентр розрухи - сквер імені Шури Кобера і Віті Хоменко на Сухому Фонтані. Тут вандали знищили спортивний майданчик повністю. На метал розібрали частини вуличних тренажерів, побили та перемістили лавочки, зрізали сходинки на дитячій гірці...

Страждають від рук вандалів і сміттєбаки. На цьому знімку видно, як майже повністю розібрали металеві листи навколо смітника. 

Всі ці явища - ознака культурного рівня миколаївців. Це людська байдужість та халатність. Масштаби вандалізму в Миколаєві не можливо передати словами. Це справжнє стіхійне явище. 

До того ж проблема полягає і в тому, що місцеві ЖКГ не хочуть брати дитячі майданчики на свій баланс, і це ніби теж зрозуміло, адже їм просто не вигідно кожен раз приводити до ладу той чи інший об'єкт. Як результат, за дитячими майданчиками ніхто не слідкує. Вони залишаються аварійними і небезпечними ржавіючи на відкритому повітрі, ніби мовчазні, забуті пам'ятники людської байдужості та недбалості.

Спостерігаючи це кожен день довкруж, головне питання, яке залишилось в нас після побаченого: “Чи зміняться колись миколаївці? Чи змінять своє ставлення до міста? Чи почнуть поважати оточуючих? Чи позбавляться егоїзму та будуть думати за інших громадян?".

Це риторичні запитання, на які відповіді може дати лише час. Але це страхіття буде коїтись щоразу, доки кожен з нас не дасть відповідь для себе, в якому місті він хоче жити і що хоче бачити довкола... Та чи він готовий миритися з існуючим станом речей.  

Олег Дорош