6 Жов, 12:03
Історія трагічного кохання Едіт Піаф. Її немовірна сила і воля до життя, і шлях до успіху - з низин до вершини музичного світового Олімпу — все це у роботі Закарпатського обласного театру драми та комедії, яку вони представили на фестивалі «Homo Ludens».
До постаті Едіт Піаф звертаються та вивчають повсякчас. Поети, історики, музиканти, звичайно, і театрали. Душа французького шансону вабить не тільки своїми вокальними даними, акторськими здібностями, але й історією життя. Їй вдалося пройти шлях від бідної вуличної акторки, співачки в кабаре до легендарної, світової виконавиці та акторки. Але незважаючи на приголомшений успіх, вона ніколи не купалася в багатстві, і була самотньою жінкою. Вона залишала чоловіків, довгий час лікувалась від наркотичної залежності. Доля жорстоко обійшлася з нею, забравши доньку і єдине справжнє кохання. Кохання, яке насправді не вмерло, про яке вона співатиме в своїх піснях.
В українських театрах ставлять десятки постановок присвячених Едіт Піаф. Тому здивувати вибагливого глядача важко. Але, на думку і професійного, і журналістського журі, постановка Закарпатського театру, вирізняється серед інших. По-перше виконавицею головної ролі — Веронікою Тищук. Вся вистава тримається на ній. Журі відзначило органічність її образу, та навіть схожість із самою Едіт Піаф. Щоправда моменти коли акторка була відсутня на сцені, дія втрачала свою динаміку. Саме це і провалювало основний темпо-ритм твору. І лише з появою головної героїні все оживало знову. Трошки затягнута, але в цілому затишна вистава. Журі відзначило, що режисеру вдлось передати атмосферу Франції тридцятих-сорокових років. Вишуканість сценографії. Режисер відмовився від статичних декорацій, тому вони змінювались під час вистави в залежності де відбувалася дія. І, звичайно, всю неймовірну французьку атмосферу передало найголовніше — безсмертні пісні Едіт Піаф. Це історія про вічне кохання, що немає кінця. Тому багато хто з глядачів полишав залу зі сльозами на очах. А в повітрі все лунав легендарний «Hymne à l'amour» («Гімн любові»)
Синє небо на нас може звалитися
І земля може розлетітися на друзки,
Але це не має значення, якщо ти мене любиш
Мені наплювати на цілий світ
