Як аграрії Миколаївщини готуються до весняно-польових робіт

Як аграрії Миколаївщини готуються до весняно-польових робіт

Війна внесла серйозні корективи у функціонування агропромислових комплексів країни і Миколаївщини зокрема. Частина земель опинилась за межею фізичної можливості їхнього обробітку. Через різні причини частина агроформувань не мала можливості сформувати необхідний запас пального, мінеральних добрив та інших видів матеріально-технічного забезпечення для ефективного проведення весняно-польових робіт.

Про це кореспондентам Суспільного розповів головний спеціаліст департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА Володимир Афанасьєв.

За словами голови комісії з питань агррополітики Миколаївської обларади Надії Іванової, станом на 22 лютого на півдні України з аграрного ринку йдуть великі агрохолдинги і залишаються лише невеликі фермерські господарства.

"Продовжує зростати ціна на добрива та засоби захисту рослин. Тепла зима спричинила дефіцит ґрунтової вологи. Такі виклики вимагають нестандартних підходів до проведення весняно-польових робіт в 2023 році", — говорить Надія Іванова.

Попри це фермери займаються накопиченням матеріально-технічних ресурсів, пального, посівного матеріалу для проведення комплексу весняно-польових робіт.

За словами головного спеціаліста департаменту агропромисловго розвитку Миколаївської ОВА Володимира Афанасьєва, відповідно до структур посівних площ сільськогосподарських культур, вся посівна площа під урожай 2023 року становитиме близько 1 300 000 гектарів.

"Це трішки більше, ніж минулого року. Це враховуючи посів озимих культур, який був проведений восени минулого року на площі 540 000 гектарів: з них озимих зернових – 460 000 та 80 000 гектарів озимого ріпаку", — розповів Володимир Афанасьєв.

Стан озимих культур на Миколаївщині на 90 відсотках площі у доброму та задовільному стані, інші 10 відсотківі у слабкому та зрідженому. Фермери вже засіяли озиму пшеницю та ячмінь. Попереду — кукурудза на зерно та соняшник.

"Станом на лютий триває догляд за ними, вносять добрива та тривають захисні заходи. Щодо дизельного пального можна сказати, що станом на лютий проблем немає, на ринку воно є в доступі в необхідних обсягах. Щодо посівного матеріалу також триває робота із закупівлі. Сподіваємося, що на державному рівні будуть вжиті заходи щодо допомоги фермерським господарствам гуманітарної допомоги у посівному матеріалі", — говорить спеціаліст департументу агропромислового розвитку.

Зима 2022-2023 виявилася занадто теплою для полів. За словами Надії Іванової, з одного боку це добре, бо озимі не мерзнуть, але з іншого — це призвело до зменшення вологи. Також агрокультурам шкодять гризуни.

"Але на півдні області багато, хто з фермерів уже вийшли у поле, у кого є технічна і фінансова можливість і добрива. Роблять підживлення і починають сіяти ранню ярову групу. Але проблем вистачає. Найбільші, на деокупованих територіях, і там, де велися бойові дії – це розмінування. А на прифронотових територіях, аграрії залишися без насіння, без техніки – немає нічого. Щодо інших територій, то це добрива, хоча на минулому тижні трішки здешевшали, але все-таки дорогі", — говорить голова комісії з питань агррополітики Миколаївської обларади Надія Іванова.

Ще одна проблема, яка постала перед аграріями – відсутність врегулювання, щодо страхування на випадок воєнних дій.

"Коли пошкоджене майно, то судитися доволі довго, а ремонтувати треба зараз. А немає чинників по відшкодуванню чи допомозі пошкодженого майна. Ми зараз складаємо таблиці: що і де, і скільки пошкоджено, вкрадено, але аграрії розуміють, що це буде довго, а сіяти треба зараз. Єдина програма, яка працює зараз, але якось вибірково, це програма по кредитуванні по 5-7-9 відсотків по відшкодуванні", — говорить жінка.

Через замінування територій більшість фермерів не мають змоги повноцінно працювати. Зокрема складна ситуація у Снігурівській громаді.

"Дуже велика територія замінована, невідомо скільки часу займе це розмінування. Це тисячі гектаріі. Нема жодного населеного пункту у громаді, який би був "чистим". Це перша весна, яку мені хочеться відтермінувати. Зараз працюють служби ДСНС, розміновують, але це ще нема високої трави. Коли прийде весна і підніметься трава, то це ускладнить огляд території", — розповів начальник Снігурівської міської військової адміністрації Іван Кухта.

Натомість краща ситуація у первомайських аграріїв. Фермери тут готуються до весняно-польових робіт, мають запас добрив та пального.

"Частково проведена закупівля дизельного пального, яке уже знаходиться у господарствах, а частково зроблене передплата і паливо знаходиться на відповідальному зберіганні. Попри ситуацію у країні, агресію РФ, аграрії Первомайщини під урожай 2023 року озимі культури посіяли на площі 81 000 гектарів, це 35, 8 відсотків від посівної площі", — розказав голова Первомайської РВА Сергій Саковський.

За словами Сергія Саковського, серед основних проблем — відсутність робочої сили.

"Наша країна перебуває в стані війни і проводяться мобілізаційні заходи, які зачіпають і аграріїв. З центрами комплектації проводимо активну роботу у цьому плані. Тому хочу запевнити, що 2023 році наша область буде забезпечена зерновими", — говорить голова Первомайської РВА.

У Вознесенському районі станом на 22 лютого засіяно 165 727 гектарів пшениці та ріпаку. Фермери проводять підживлення культур.

"У цілому зернова група складає 202 884 гектарів. Але настрій аграріїв патовий, бо цінова політика змінилася, в порівнянні з 2022 роками. Зараз, як правило, беруть спрощені добрива. Але зерно заклали у землю і сподіваються , що всі плани будуть реалізовані", — розповів голова Вознесенської РВА Сергій Шурабура.

Попри усі труднощі, агропідприємства продовжують свою роботу і сподіваються на гарний врожай.