Гарік Саркісян живе у с. Мішково-Погорілове з 1992 року. Рятуючись від війни на своїй батьківщині, Україна стала для його сім'ї другим домом. Нині пенсіонер направив усі свої зусилля на перетворення громади.
Про це повідомляє видання Гард.City
“Було велике бажання чимось займатись для села. Було складно. У тому сенсі складність, коли, що хочеш зробити, тобі кажуть: “Навіщо воно тобі треба?”.
Не впадаючи у відчай, чоловік почав просто прибирати сміття в центральній частині села. Одного дня, вже після виборів сільського голови, він зустрівся з нинішнім головою громади і надав чоловікові підтримку.
“Тоді мені допомагали саджанцями, а всю роботу я робив сам. Ось, наприклад, прикрасив клумбу біля дитячого садка фігурою альпаки, зробив невелику альпійську гірку, провів декоративну стрижку чагарників – я не отримую зарплату. Це все волонтерська робота”.
Також завдяки зусиллям Гаріка Саркісяна у центрі села з'явилася барвиста скульптура із каменю та лавка. Місце стало знаковим у селі.
Сумарно волонтер упорядкував зелених насаджень на площі понад пів гектара та зупинятися на досягнутому не збирається. Навіть під загрозою обстрілів він не припиняв догляд за рослинами.
“Ми разом із односельцями хочемо впорядкувати парк, кільце, зробити нові барвисті локації. Наприклад, я дуже хочу зібрати великі камені десь під 300-400 кілограмів з кожного регіону України та створити нову локацію”.
На думку Гаріка Саркісяна, життя в громаді покращується, але й самі мешканці мають брати активну участь в її житті та розвитку.