Не було в будинку стін, все поламане, побите: мешканка Миколаївщини відновлює своє житло, пошкоджене обстрілами

На Миколаївщині в селі Новогригорівка Валентина прожила 40 років. На власній території з початку повномасштабного вторгнення жінка нарахувала п'ять вирв, які утворилися від російських снарядів.

Про наслідки воєнних дій та відновлення будинку Валентина розповіла кореспондентам Суспільного.

Валентина 40 років прожила у батьківському будинку у Новогригорівці. У перший день повномасштабного вторгнення вона була в Миколаєві.

Жінка пригадує, що, коли почула вибухи, вирішила поїхати у село, адже думала, що там буде безпечно.

"25 лютого приїхала сюди (в Новогригорівку — ред.), ще онучка мені каже: "Ви куди їдете?". Кажу: "Додому". Вона каже: "Чого, це ж ближче до Херсона?". А я кажу: "Так ми ж у селі, далеко від траси, від усього, тут нас ніхто не буде чіпати". А вже коли їхали, Кульбакино побомбили, приїхали сюди, думали все нормально буде", — говорить жінка.

У березні та квітні 2022 року всіх жителів села евакуювали, адже Новогригорівка була на лінії зіткнення.

"Нас вивезли у квітні (2022 року — ред.), а тут цілий рік стріляло. Прильоти були, кожен день, нікого не пускали взагалі, тому що літало – тільки туди й назад літало", — розповідає жінка.

Побачити власний будинок жінка змогла через рік, оскільки село піддавалося обстрілам.

"В кінці листопада (2022 — ред.) тільки нас пустили. Приїхала, як глянула, капець, звісно", — говорить жінка.

Зі слів Валентини, через велику кількість прильотів по селу, була пошкоджена літня кухня та будинок.

"Прильотів у нас багато. Ми ж уже позасипали їх більшу частину (вирв — ред.), але ще є. Не було в будинку стін, все поламане, все побите. Ми замурували стіну і ракета була в кухні. Згоріло все. Машина теж згоріла", — говорить жителька Новогригорівки.

Валентина каже, що одна з ракет лежала в коридорі будинку.

"Одна і друга ракета лежать у нас. Ми її витягли, і все загорілося. Я не знаю, як хата не згоріла. В хаті дірки, наскрізь пробиті. Даху не було, стеля впала. В хаті все чорне, страшне. Погнило все, що могло, всі ліжка, всі матраци, всі подушки", — додає Валентина.

Вже майже рік жінка відновлює будинок власними силами. Будівельні матеріали надають волонтери.

"Ми отримали шифер у Шевченкове, а перекривали якісь американські волонтери. Вони мені перекрили всю хату за день. Була комісія, яка по будинках, оцінили мій збиток. І вже єВідновлення повинна отримати. Але це ж треба все це купити, привезти і зробити. А робити нема кому", — говорить Валентина.

Також Валентина планує влітку купити курчат для свого господарства.

"А це там ще сарайчик добудуємо, курчат будемо вирощувати влітку. Купимо собі курчат і будемо вирощувати з дідом. У нас все було — качки, кури, гуси. Але все залишили тут, приїхали — нічого немає, все пусте", — розповідає жителька Новогригорівки.

Жінка каже, ностальгує за довоєнним життям та не може назавжди покинути рідне село.

"Така моя вдача, не можу просто залишити. Хоча багато людей покидали, не приїжджають, а я не можу. Зима, літо — все одно їду, роблю, бо воно моє, рідне", — говорить Валентина.

Станом на 12 лютого в Новогригорівці вже відновили електроенергію, водо- та газопостачання.