У Миколаєві відбулася чергова акція на підтримку військовополонених «Не мовчи! Полон вбиває!»

У Миколаєві другого червня вчергове відбулася акція "Не мовчи! Полон вбиває!". Учасники акції, рідні та близькі українських воїнів, тримаючи плакати та прапори, нагадали про тих, хто зараз перебуває у полоні або вважається безвісти зниклим.

Про це повідомляє Суспільне.

Учасниця акції Наталя чекає свого сина з полону вже третій рік. Він захисник Маріуполя з 36-ї бригади морської піхоти. До полону потрапив 12 квітня 2022 року, говорить мати.

"Він за контрактом з 2020 року був морпіхом. Вони були готові до того, що буде. Напевно, знали, що буде війна, та нам нічого не говорили", — висловлюється вона.

Наталя говорить, за два роки не мала жодного зв'язку з сином.

"Побратими, які повернулися з полону і знаходилися разом у тих СІЗО говорили про ті тяготи, які виносять наші хлопці у полоні, як над ними знущаються. Це просто неможливо, це настільки жахливо, як для матері, я дуже тяжко переношу це", — каже жінка.

Ще одна учасниця події Ніна Булах з полону чекає свого друга – військовослужбовця 79-ї окремої штурмової бригади.

"Ми колись з ним говорили на цю тему, і у нас тоді тільки створювалися ТрО. Він казав: "Я буду йти". Я відповідала: "Ні, не треба. Я думаю, що твоя дружина буде проти". 24 лютого 2022 року, коли ми всі були в паніці, то був телефонний дзвінок, він вийшов з автомобіля і сказав, що йде у лави української армії", — згадує подруга військовополоненого.

Ніна каже, під час обміну, який відбувся 31 травня, з надією шукала воїна.

"Нещодавно відбувся обмін, і я так з трепетом вдивлялася у кожну фотографію, але, на жаль, я не побачила там свого друга, тому ми продовжуємо його чекати, виходити на акції. Хочемо показати, що ми їх чекаємо, і будемо чекати до останнього моменту на кожного", — зазначає Ніна Булах.

У російському полоні також досі перебуває син Наталі.

"Через цю війну у мене чоловік отримав інвалідність другої групи, один син досі у полоні, другий син звільнений, а третій також був поранений, і це після цієї клятої війни, яка досі не закінчується. Ми тут на акції для того, щоб не забували, що морська піхота досі у полоні", — розповідає мати військовополоненого.

Наталя каже, зв'язку із сином вона немає.

"Ми знаємо, які знущання вони там терплять — їх морять голодом. Для російських полонених створюють всі умови та це дуже сильно обурює, тому що наших хлопців з 501 батальйону повертають просто тілами. Вже і цей обмін – 75 людей — для мене це нічого, тому що на заміну повернули 212 тіл, що є не дуже хорошою статистикою", — розповідає учасниця акції.

Дружина військовополоненого Тетяна чекає свого чоловіка майже два роки. У полон він потрапив у липні 2022 року.

"До служби ми жили звичайним щасливим життям, як і кожен з нас, була своя сім‘я. Він автолюбитель, займався своєю справою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він не задумуючись сказав, що піде захищати Батьківщину. Мені відома лише інформація від звільнених з полону, що їхня дислокація постійно змінюється, і їх постійно перевозять", — згадує Тетяна.

За даними поліції діалогу, у заході взяли участь близько 100 людей. Правопорушень не виявлено.