Прем’єра трагікомедії «Молочайник» у Миколаєві: історія жіночого опору в окупації на Херсонщині

У Миколаївському академічному художньому драматичному театрі 14 листопада відбудеться прем’єрний показ вистави "Молочайник" за п'єсою херсонської драматургині Оксани Гриценко. Постановка розповідає про життя п'яти жінок, які опинилися в російській окупації у Херсонській області та прагнуть позбутися окупантів.

Журналісти Суспільного побували на допрем'єрному показі 13 листопада. Детальніше про виставу "Молочайник" розповів режисер з Херсонського обласного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша Євгеній Резніченко.

Режисер Євгеній Резніченко, який був в окупації, поділився своїми враженнями від роботи з текстом. На його думку, ця історія є дуже зрозумілою для всіх, хто знає про реалії окупації, тому особливої адаптації до контексту не потребувала.

За словами режисера, у центрі сюжету — життя п’яти героїнь, які вимушено перебувають в окупованій Кавунівці: це місце стало збірним образом херсонських сіл, які опинилися під контролем російських військ. Героїні не завжди можуть знайти спільну мову, однак їх об'єднує одне — прагнення позбутися окупантів.

"Були думки про те, щоб як цікаво, і як, мабуть, важливо, щоб ця п'єса про Херсон з'явилася в Херсоні. Але про це не можна було навіть мріяти, тому що зараз театри у Херсоні працюють тільки в укриттях, тільки в бомбосховищах і підвалах", — розповідає режисер.

Методи боротьби жінок, зі слів режисера, подекуди неочевидні. У п'єсі вони показують, що для звільнення потрібні не лише прямі дії, а й психологічна стійкість, хитрість, вміння об'єднуватися в складних умовах.

Символізму виставі додає молочай — рослина, яку баба Надя, одна з героїнь, вважає "магічною". Вона бачить в ній надію і певний амулет, що здатен дати силу та захистити від ворогів.

У виставі залучені акторки Херсонського театру імені Миколи Куліша, які мають особистий досвід пережитої окупації. Ольга Бойцова, яка грає роль матері Світлани, змогла виїхати з Херсона в середині квітня 2022 року. До того жінка ходила на мітинги, бачила, як російські війська вивозять цивільних.

"Коли ти йдеш містом — блокпости. Коли ти в транспорті, на тебе направляють оцей автомат, оці "чмоні", інакше не скажеш, то хочеться нахамити, а ти нічого не можеш зробити. Їхала якось, блокпост, вони заходять: "Добрый день, всё в порядке, все свои, а че мы не улыбаемся?" Розумієте, що стане, коли ти відвертаєшся. І дівчинку вивели, яка щось там буркнула, щось їй не сподобалось", — пригадує Ольга.

Деякі колеги акторки досі залишаються в окупації. Є люди, які майже зневірились, але вони тримаються, вірять, на жаль, думають, що їх залишили, забули, розповідає Бойцова.

Її власний досвід в окупованому Херсоні став базою для розуміння персонажа.

"Образ дуже зрозумілий — звичайної жінки, яка любить свою землю, яка любить справу, якою вона займається. Тому коли все руйнується, вона намагається будь-яким чином зберегти і щоб в неї не відібрали. Це звичайна справжня україночка: десь наївна в чомусь, але внутрішній стрижень є в кожної", — розповідає акторка.

Ще один із певних символів вистави — земля, про яку згадує Світлана: "Як залишити могили, хто туди навідається? А як мій город?"

Роль Олесі — молодої студентки, доньки Світлани, виконує Марія Шапочка. Вона говорить, що її героїня має певні риси "мрійливої хіпі", захоплюється медитацією та шукає спосіб підтримати людей у складні часи.

"Одна зі змін — це те, що мені доволі часто почала снитися окупація, хоча я там не була, але мені це інколи сниться. Ця вистава дає людям можливість побачити ситуацію зі сторони, можливо, навіть виплакатися. Це підтримка — показати, що вони не самотні", — зазначає акторка.

Образ баби Наді втілила народна артистка України Олена Галл-Савальська, яка також пережила весь час окупації в Херсоні. Другу доньку Світлани Ольгу зіграла Ангеліна Павлюк, а куму Валю — Євгенія Кірсанова.

"Це не просто вистава, а певний міст між нами і тими, хто все ще перебуває під контролем російської армії. Хочеться, щоб глядачі винесли з неї впевненість, що не можна втрачати надію", — зазначає режисер Євгеній Резніченко.

Резніченко впевнений, що ця постановка викликає у глядачів співпереживання та допоможе зрозуміти, що відбувається на окупованих територіях.

Прем'єра вистави відбудеться 14 листопада у Миколаївському академічному художньому драматичному театрі. Переселенці можуть відвідати її безкоштовно за попередньою реєстрацією. Вистава створена за підтримки Українського культурного фонду.