6 Кві, 16:26
Написи чи зображення на стінах, асфальті, будинках подобається комусь чи ні, так чи інакше - частина міського простору, яку ми бачимо щодня. Йдучи з роботи. Йдучи на роботу. Просто прогулюючись містом. Проблеми миколаївського міського простору і так очевидні. Тут є куди розігнатись і до багатьох я вже привертав увагу. Настав час поговорити про ще одну проблему. А може, одну з найбільших. Про неї насправді писали не один раз, коли вона тільки починала ставати актуальною. Тепер до цього якось звикли і ставляться до всіляких каракуль на стінах байдуже.
Щоб побачити цю проблему наочно особливо багато докладати зусиль не треба. Подивіться буквально через дорогу на будь-який будинок. І скоріше за все, там ви помітите незрозуміле хитросплетіння літер, якийсь матюк накшталт "Вася-лох", зображення різних статевих жіночих-чоловічих органів - і це в кращому випадку. Тому особливого сенсу фотографувати це я не бачу. Ви і так самі все знаєте, і самі без мене можете подивитись на це "мистецтво", яке до речі називається "бомбінг". Теоретично "бомбінг" є частиною вуличного мистецтва "графіті". Але фактично - це звичайнісінький вандалізм, яким займаються лише малолітні "чікарі" (як любить висловлюватись про них один мій друг- вуличний художник, залишимо його ім'я загадкою) таким чином тінь падає на всіх райтерів, адже звичайні люди, які не розуміють різниці між "графіті" та "бомбінгом", особливо не розбираються в кого плювати і як це називати. Та й насправді вуличних художників в Миколаєві не так і багато. Тому і розвивати це мистецтво чи якось популяризувати його в місті немає кому. Вірніше є, але з тих динозаврів, що колись починали малювати на стінах дійсно прекрасні малюнки, які проводили графіті- фестивалі, зараз мало хто активно цим займається на добровільних початках. Адже вуличне мистецтво перейшло на іншу стадію - стадію комерціалізації. Тому якщо зараз і можна зустріти якийсь толковий малюнок на стіні - то це скоріше за все виявиться рекламою якогось закладу.
Але історія не про це. Історія навіть не про графіті (хоча в мене і з'явилась ідея під час написання цього матеріалу зробити окрему статтю про миколаївські настінні малюнки) І в цьому матеріалі я постараюсь не бути серйозним (хоча, коли це я був серйозним?). Ми подивимось під іншим кутом на написи чи зображення, які можна зустріти на миколаївських вулицях. Тому статейка і буде напівжартівливо присвячена найбільш помітним, цікавим або поширеним з них. І ми (тобто я) спробуємо з цього добряче посміятися.
Отже, як не прикро, але найчастіше на будинках Миколаєва ми можемо зустріти ось такі стандартні каракулі, які називаються "теги". Наносяться вони зазвичай там, куди може дістати "художник" своїми маклями, особливо не розбираючись із місцем та якістю. Такі собі своєрідні автографи місцевих "малевичів", "ван гоПів", які просто не знають яким ще способом себе можна увічнити в історії. Багато тут не буду фоток вставляти і так все зрозуміло.
Миколаїв поетичний
І поки заводи стоять, в Миколаєві стрімко народжуються поети. Любов до поетичних творів в місті привидів-кораблів відома ще здавна. Деякі публікують тексти авторів, які сподобались, прямісінько на стінах. І через те, що стіни в місті нашому зазвичай сирі, облущені та подерті, виглядає це не естетично, але по-особливому.
Є в Миколаєві і доморощені "поети". Найвідоміший з них - клятий Вова Запорожець, який замарав своїми ліричними зізнаннями в коханні всю Соборну. І хоч більшість з людей лише плюються, матюкаються та лускають насіння на творіння молодого (чи не молодого) але не визнаного таланту, гадаю рекламний хід хлопцю(чи не хлопцю) вдався сповна. Його тексти хочеш-не хочеш, але читаєш. І як їх, скажіть, оминути, коли вони маячать перед твоїми очима протягом всієї центральної вулиці.
З'явились у Запорожця і конкуренти-наслідувачі. Судячи з лексики рівень їх поетичного слова, мабуть, поступається Володиному. Навіть таке можливе! Але насправді, що те, що інше - це ... аксіома Ескобара.
Миколаїв філософський
Всю філософську суть нашого народу: екзистенційно-трансцендентну, феноменологічну, ще бозна яку, ви можете також простежити вивчаючи настінні письмена. Отже поїхали...
тут і людський відчай
і мудрі поради
порада від дядечка лиса
і якісь декадентські настрої
і ніцшеанські ідеї... А потім твоє тіло віднесе кудись на дерево, якийсь Заратустра...
Словом весь набір різноманітних філософських шкіл, течій, напрямів і всі вони яскраво відображені на миколаївських стінах.
не обійшлось, звичайно, і без кохання. Трошки теорії прихованого дуалізму від Сартра
Миколаїв християнський
На Миколаївських вуличках можна зустріти і християнську мудрість.
Миколаїв масонський
А от найпопулярніші знаки, які можна зустріти на дальніх миколаївських слободках. Це "Око Бога" - християнський символ, який активно використовують тодішні і сучасні масони. І зустріти його можна ледь не на кожному кварталі. А все чому? А я вам скажу чому. Бо Миколаїв окупували масони і плетуть свої інтриги. А лігво миколаївських масонів знаходиться на вулиці Радісній! Будинок отой я вам спеціально показувати не буду, щоб не видавати секрети "таємничих будівничих". (якщо що, я вам нічого не говорив) (закреслено) до речі ви знаєте, що гру «Ка́мінь-но́жиці-папі́р» - масони теж придумали? (жартую) Або ні. Якби там не було, але масони в Миколаєві виконують просвітницькі функції. Наприклад відкривають хвіртку в інші світи, як отут.
Миколаїв - антиутопія
Ще одна теорія виникнення на вулицях "Ока Бога" доводить, що Миколаїв - антиутопічне місто, ніби Лондон з роману Оруела "1984". Запам'ятайте, Великий брат стежить за вами. Стежить за кожним вашим кроком. Адже по всьому місту вже розвішані камери, щоб жодна ваша дія (як то похід в туалет в найближчі кущі чи під стіни) не пройшла непоміченою.
Поверніться трохи вище там де написано про масонів. Перечитайте уважно. Далі зауважте фразу "Великий брат стежить за вами". А потім згадайте нашого колишнього губернатора Круглова, в принципі за часів якого і почали з'являтися ці символи. От тепер і не кажіть, що це все випадковість.
До речі наш новий губернатор особистість теж доволі загадкова.
Поїхали далі)
А от фото сенсаційне. У кожного міста є свої супер-герої, які готові прийти на допомогу кожному городянину у скрутній ситуації. На перший погляд, зважаючи на наш Миколаїв, може здатися, що наш супер-герой - це Хенкок(алкоголік-супермен). Але, як виявилось - ні. Вперше мені вдалось зафіксувати Капітана-Миколаїв. Ось він якраз поспішає на допомогу (хай цей добрий дядечко на світлині не ображається, якщо себе впізнає, це лише жарт)
Політичні дискусії про мову на миколаївських стінах
Миколаїв патріотичний
Найпопулярніший напис в Миколаєві ось цей - А.С.А.В. А це доводить, що городяни, вочевидь, ще не дуже довіряють миколаївській поліції.
Хоча першість популярності скоріше за все у бох та амеефів і іншого.
Хоча добрі люди подекуди замалювали це паскудство. Вийшло доволі непогано і стильно.
А от вам раптовий привіт від правильних, олд-скульних миколаївських журналістів посеред руїн та запустіння. Ехх, живе ще справа дядечка Хантера Томпсона! Душа радіє.
Словом, ви тепер помітили, що на миколаївських стінах все живе власним життям. І тепер будете пильніше вдивлятися в них. І може доля вам таким чином буде давати підказки. На сьогодні все. Наступна статейка буде про графіті та стріт-арт.
З повагою до всього живого, Лютий Єнот
