29 Жов, 01:41
"А по нашій, по Московській, знову річенька тече", - схоже, невдовзі про Московську вулицю, відому своїми безкінечними проривами води, в народі складатимуть саме такі пісеньки. І от це сталось знову. Бінго. Хто б сумнівався! Не встиг новенький асфальт на відремонтованому Центральному проспекті як слід полежати, подихати свіженьким повітрям так би мовити, насолодитись прекрасним миколаївським небом, як його знову, трясця, розшматували на друзочки. І так щедро, шо аж десь на метра два вглибину. Символічненько, чи не так? Ага, так-так, цього разу вочевидь, не витримав водогін. Зазвичай Московську рве тепломережею. І активоване вугілля від водоканалу (ми самі же бачимо) не допомагає. За останні кілька років, я нарахував зо десятка таких аварійних випадків. Ох, і переконопатили і пошрамували ж її бедненьку. Отак і мучається вона щоразу. Здається (не буду брехати - достоменно не відаю про стан інших вулиць) саме Московській треба віддати почесне звання "найрозритішої вулиці Миколаєва". (невдовзі, якщо мені не буде дуже ліньки, ми з вами складемо цілий список знаменних миколаївських вулиць. Про дві з них, до речі, ми вже писали на сайті. Це Котельна та Новозаводська) Але наразі не суть.
Повернемось до нашої любої - до Московської. Тож в чому проблема цієї, здавалось би, звичайнісінької вулички? Чому з року в рік, на ній трапляються аварії? Чому водоканал ремонтує труби, а вони проривають знову? До речі саме на цьому самому місці, два роки тому трапилась така ж халепа! І все було так само. Історія повторюється, - скажете відразу ви. Ну, звісно, ніхто не заперечує теорію циклічності історії. Так-так, парадигма така: людство рухається по замкнутому колу і врешті-решт повертається до свого вихідного стану і таке інше. Але, чому саме на цій вулиці?? ЧОМУ?
В мене є ціла низка версій.
1) версія політична. Вулиця Московська веде на Москву. Саме тому їй в 1835 році і дав таке імено батько всіх миколаївських вулиць - поліцмейстер Автономов. Жила собі та й жила вуличка, нічого особливого. Зводились будиночки, росли-вмирали дерева, люди народжувались-вмирали. Все згідно теорії циклічності історії. Аж от! З 2012 року починають з'являтися перші відомості про постійні аварії на цій магістралі. Вони то може і раніше траплялись. Але ось так регулярно - саме з 2012 року. Ага, а що ж не так з 2012 і з Москвою? В 2012 році, вдруге, Президентом Російської федерації стає Володимир Володимирович Путін.
-Соупадєніє?
-НЄ ДУМАЮ!
А вуличка нібито зовсім не погоджується з таким станом речей. І ви можете мені справедливо заперечити: "Что улица прорвала, снова Путин виноват?"
Він то може і не винуватий безпосередньо. Але, пам'ятаю, на Московській в 2012, якраз перед російськими виборами, такий каналізаційний фонтан пустило. Смерділо то як... Ну, а ви самі розумієте, сили природи не обдуриш.
Але й справді. До чого тут російський президент? То звісно жартівлива версія. Є і більш реалістичні.
2) версія наукова
Мало хто здогадується. А може, крім мене, взагалі ніхто, що наші миколаївські вчені вже давно переплюнули всіляких там забугорних фізиків-ядерників. І коли вони там тільки починали розробляти свій Андронний колайдер в Берні. Такий самий колайдер, тільки в десять раз потужніший, вже існував в Миколаєві. Так-так і існує він ви здогадалися де? Правильно! Прямісінько під Московською! На глибині в кілька метрів під вулицею лежить мережа з труб, в яких кращі миколаївські вчені зіштовхують зі швидкістю світла бозони, лептони, глюони і всілякі інші кварки з метою дізнатись, як же виникло таке дивовижне місто як Миколаїв (до речі в мене підозри, що він лежить прямісінько в чорній дірі. Не знаю щодо чорної, але діра тут знатна). Так от, аварії на такому супер-складному об'єкті, ясно-красно, стаються і пучечки квантів, що вириваються назовні, ясна річ руйнують комунікації. Звісно, через засекреченість об'єкту працівники водоканалу не можуть сповістити про причини аварії. Та й не працівники вони водоканалу зовсім. Це науковці, що під виглядом ремонтних служб, постійно латають пошкодження, роблячи вигляд що: "А мы тут не при чем, а мы тут не причем, разрыли весь асфальт нейтронным лучем".
Якщо ви не вірите цій версії, то цілком правдоподібною виглядає наступна.
3) версія міфологічна.
Всі ми знаємо байки, що раніше, до виникнення Миколаєва, тут існував таємничий храм древньогрецькій богині Деметри, і тут справляли містерії присвячені цій великій покровительниці чарівників і землеробів. Ага, а зовсім поряд овіяна таємницями та містикою земля Гілея (тобто Кінбурнська коса) - земля вічного мороку. Саме тут жила собі тихесенько - ліпила варенички з отруєним зіллям, покровителька потойбіччя Геката, від якої до речі скіфи пішли. І не байки це зовсім. Миколаїв побудований на кістках. Тут і німецькі поховання, і радянські, і комунарівці розстріляні, і революціонери-повстанці. Словом, під містом величезний некрополь. "СоУпадЄінє?". - нагадує нам всюдисущий ворожий Кисельов. Та от, знову ж таки - не думаю. А весь центр отого всього, як сказав би класик Лесь Подерев'янський, "бєзобразія", аби ви знали, захований під Московською. Саме там, схоже, і протікає легендарна, страшна та бридка потойбічна ріка Стікс, яка час-від-часу проривається назовні. І тоді вже навіть всемогутні комунальні служби не в силі спинити вир лютуючої, міфічної ріки. А потім з'являється похмурий та мовчазний Харон на своєму тракторі та намагається направити Стікс взад.
Пожартували і досить. Бо є ще одна версія.
4) версія реалістична
Якщо робити ремонти ось так, як їх роблять комунальні служби - точково, то результату, зрозуміло, не буде. Це з опери "срали-мазали". Все одно, рано чи пізно прорве, як не в цьому місці, то в якомусь іншому аварійному. То може не варто таким чином латати проблемні місця? А зробити все капітально! Такими методами проблему не вирішити. Але ж є реальні приклади. На тій самій Московській. На цілому клаптику від Потьомкінської до Адмірала Макарова повністю змінили всі комунікації. І каналізаційні, і тепломережі. І зараз (тьху-тьху) ніби аварій на тій ділянці вже не приключається. То чому б і не зробити так помалу, поступово і з усіма аварійними місцями і не тільки на Московській. Так, прийдеться все розкопувати, так, ремонтні роботи завжди недешеві, так, прийдеться вислуховувати лайку з вуст перехожих та водіїв. Але краще вже вислухати раз і забути про це, ніж слухати таку лайку в свою адресу щороку. І якщо підсумувати всі ось такі клаптикові ремонти, то вочевидь, набагато вигідніше у фінансовому плані зробити це раз і на віки. Що ж це за садомазохізм якийсь. А з такими темпами в нас і доріг нормальних не буде ніколи, якщо постійно все це переривати по декілька разів.
В будь-якому разі, кому дійсно треба віддати належне в цій ситуації - це ремонтним комунальним службам. От це дійсно народні герої. Ті, хто готовий лізти в будь-яку смердючу діру, в будь-яку пору, в будь-яку годину доби, щоби ви, миколаївці, жили комфортно. Щоби вам не приходилось потопати в нечистотах, щоби було вам тепло та затишно. І якщо вам випаде така нагода, - просто підійдіть і подякуйте тим, кого ви зазвичай не помічаєте.
з повагою до всього живого, Лютий Єнот
