10 Oct, 18:42
«Спаський трамвай» відвіз миколаївців на арт-територію «Місто поетів». Вже впʼяте в Миколаєві пройшов традиційний міський мистецький арт-пікнік. Двічі на рік з його платформи можна почути, як відомих миколаївських авторів, так і талановиту молодь. Фестиваль проводиться в різних локаціях і щоразу має різний формат.
В цей раз на «Спаському трамваї» пройшли не просто читання, а презентація проектів. Незважаючи на штормове попередження та зливу все задумане Ольгою Сквірською — миколаївською поетесою та організатором арт-пікніку, вдалося. Фестиваль тому і називається арт-пікнік, бо поєднує історичні екскурсії в трамваї та мистецьке дійство. Осінній фестиваль розпочався з екскурсії по трамвайному депо, а потім традиційний трамвайчик № 1108 відвіз всіх у Спаськ, який у звʼязку із активним творчим життям у районі, зазіхає на те, щоб стати справжньою Меккою мистецького миколаївського життя.
Відкрив фестиваль танцювальний колектив «Pasadena».
А потім почалась магія: музи зліталися до зали, аби зачути поетів, молоді автори намагались осідлати крилатих пегасів, а досвідчені, мов деміурги, хто словом, хто музикою, а хто відеорядом монтували у свідомості глядачів свій поетичний світ.
Юлія Баткіліна — харківська поетеса, завсідниця «Спаського трамваю». Презентувала свою нову прозову книгу «Клан росомахи» та поетичний проект «собі Самайн»
Володарко темних міст,
шукачко вогню чужого,
кого покохаєш в ніч, коли настає зима?
Лишаємось ми самі
тікати з тепла прожогом
туди, де густа пітьма, де кожен собі Самайн…
І коли Юлін голос на хвилю стихав, чулося, як дощ з новою силою перищить у вікно, де за непевним шклом шаленів зовсім інший світ. Де хвилі дикі котить без упину вітер. А в сонмі поетів та музикантів царювала тиша і спокій, і було слово.
Олег Палам — відомий миколаївцям виконавець та поет. І також частий та жаданий гість на «Спаському трамваї». Зізнався, що його виступ — це імпровізація, тому і виступав недовго. Пальці торкнулись струн і Олег надривно заспівав:
Тело твое -
песок золотой
и даже синее море
танцует рядом с тобой
но нам не куда плыть
и мы никуда не плывем.
Мы смотримся в небо
ночью и днем
Поетів, яких вперше почули на фестивалі, було двоє: таємничий Макс Айдахо — справжнісінька людина дощу. Його рівний, оксамитовий голос, схоже, викликав зливу з подвійною силою. Втім, це дійсно так здалося, адже це були не справжні краплі, а звукове супроводження його поетичної презентації «Море всередині строфи».
Другий — Сергій Коломієць, молодий автор, який щоправда вже має власну книгу - «Невідома», учасник цьогорічної творчої зустрічі молодих авторів України в Харкові. На «Спаському трамваї» він презентував тексти з другої своєї книги, яка готується до друку - «Чарівниця». Герой молодого поета — закоханий, лиричний та натхненний романтик.
Напевне
я не зрозумів
що не зможу відчути твій запах
в час важких та тривожних днів
коли він мені так потрібен
Ксана Коваленко анонсувала свою нову книгу і побажала кожному знайти свого янгола.
Узнал ли?
Я – твой забытый синий ангел,
заложенный силуэтом-закладкой
в недочитанной книжке.
Не ты ли рисовал мои крылышки,
когда ещё не ругался матом?
А також продемонструвала відеопоетичну роботу «Дорослішають», режисером якої став Євгеній Цимбалюк.
Артем Куцолабський лише влітку презентував свою поетичну книгу «Еволюція». На «Спаському трамваї» пройшла друга презентація його збірки. На цей раз без музичного супроводу, адже музикант, з яким Артем мав виступати, не зʼявився на фестиваль. Це трохи змусило Артема ніяковіти, проте, можливо, це хвилювання і надало певної глибинності його пошукам точок дотику між ліричним героєм та світом.
дихати смертю — це легко,
дихати життям — легко,
важко не дихати зовсім.
Ще одна молода поетеса, з якою слухачі «Спаського трамваю» вже знайомі,
Юлія Шокол
к весне мама стала как стебель бамбука полой,
ходила уже не касаясь ни стен, ни пола,
на каждое наше люблю отвечала эхом,
Анжела Богаченко, яка лише день по тому відкрила в «Галереї на Спаській 45» свою першу персональну виставку, приїхала показати свої нові відеопоезії: "Оракул знайденого черевика" на вірші голландського поета Мустафи Стітоу та анімаційний кліп "Trees". До речі перша відеоробота демонструватиметься в місті Мюнстер в Німеччині на фестивалі відеопоезії "ZEBRA".
Унікальний історично-літературний проект «Маєтки Миколаєва: прогулянки по місту» презентував один з кращих миколаївських поетів Олег Духовний. Нещодавно він почав проводити екскурсії старовинними будинками, з якимии повʼязана доля відомих миколаївців. А також прочитав свої нові тексти. І увірвалася до зали, під стукіт крапель — осінь.
Ещё в игре или уже в офсайде?
Не разобрать в хаóсе!
Лишь шаркает метлою по асфальту
старуха-осень.
Дождь стекает по губам и ладоням, капает с пальцев. Твой поцелуй – на вкус, на ощупь – билет на край света. Вода разогнала всех: кареты, трамваи, велосипеды, – и приоткрыла дверь в потустороннее. Закрываю глаза и вхожу.
Так увійшла у цей танок жовтого листя та дощу організатор арт-пікніку Ольга Сквірська. Її проект називався «Твоя музика». І під цю музику, вона змусила танцювати душі.
Танцуют руки, вырвавшись из стен,
Плывут в Тимбукту лодки-миражи.
Пустыня счастья за спиной лежит,
По медякам разменянная жизнь,
И висельником – ветер перемен.
А завершувала пʼятий ювілейний фестиваль «Спаський трамвай» подорож у незвідані та далекі галактики безкінечним всесвітом. Це суміш чарівної музики та космічних текстів від проекту «Локальна група» (Євгенія Уманова, Дмитра Божкова та Андрія Кленіна). Які виступили таким складом в Миколаєві вперше.
