Небесне і земне Андрія Антонюка. В Миколаєві проходить виставка геніального народного художника

"Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього" 

(Івана 1:5)

Потяг до могутнього світла зібрав десятки, якщо не сотню миколаївців у міській виставковій залі на відкритті виставки Народного художника України Андрія Антонюка. Мабуть, такої кількості людей в цьому році не було на відкритті жодної виставки в муніципальній залі. Але це і не дивно. Адже це роботи великого майстра, якого в Миколаєві знали всі і дуже любили та поважали, як вчителя, як митця, як патріота, як просто хорошу та щиру людину. Вже 4-ри роки, як помер видатний художник, але справа всього його життя живе. Свою місію - розповідати та відкривати людям світло, запалювати його в душах він передав через свої полотна. Його виставки досі збирають велику кількість шанувальників і змушують кожного торкнутись вічності.

"Моя виставка - це моя церква, в якій мало місця для плотського. Навіть роблячи матеріальний світ, я шукаю дорогу - а що далі, там? (А. Антонюк) 

І ті, хто його знали при житті, мабуть завжди пам'ятатимуть статечного, надзвичайно доброго дядечка з довгими, сивими вусами і бородою, який дуже любив прогулюватись Соборною. Який добродушно всміхається кожному, вітається з перехожими з яким можна було поговорити на будь-які теми. Таким був майстер. Справжній геній місця. 

В експозиції понад 50 робіт різних років. Починаючи з ранніх, написаних ще в 50-60 р.р., закінчуючи картинами останніх років його життя. "Небесне і Земне", - так називається виставка. Це рядок із поезій друга художника, лауреата Шевченківської премії -Дмитра Креміня.

"Земне в небеснім, у земнім – небесне,
То ми йдемо без цілі, без мети.
А як уже дійдемо до безодні,
Побачимо в піску сліди Господні...

(Д.Кремінь)

Цей рядок, якомога чітко передає експозицію виставки, - розповідає син Андрія Антонюка - Данило Антонюк.

Д.А.: Как любой художник, как любой человек, он связан и с земным и с небесным - с космосом. Эта вся взаимосвязь, что в творчестве, что в жизни любого человека всеобъемлющая и поэтому она отображает всю жизнь и всю философию жизни. и переход может быть от другой, космической реальности. И это все заключает в себе жизнь. 

Роботи Андрія Антонюка не можливо дивитись поверхнево. Це цілий світ в який треба заглиблюватись повністю, без рештки. Світ метафізичний, насичений алюзіями, складними сюжетами. Образи Андрія Антонюка - український мелос у повному його розмаїтті. Це глибокі та епічні християнські образи та символи. Андрій Антонюк як і більшість з митців шукав Бога. Шукав його силу та втілення у навколишньому світі і це намагався відобразити у своїх роботах.

Від деяких картин перехоплює дихання, від деяких біжать мурашки по шкірі, а від деяких відчувається гіркий біль. Сповідь, очищення та катарсис - це шлях, яким торував сам художник і до якого він закликає свого глядача. Тому біля деяких робіт люди стояли хвилинами ніби повністю відключаючись від світу реального і потрапляючи в художній світ Андрія Антонюка в якому і Бог, і люди, і звірі та дерева - це одне сущне.

Ранні та загадкові роботи Андрія Антонюка: "Через вас пройде гріх" та "Осінь", які знайшлися випадково в майстерні художника, і які не притаманні його стилю.

"Первое чувство - отец присутствует здесь в своих работах", - каже Данило Антонюк. І це дійсно так.

Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його...

(Івана, 1:5)

Олег Дорош