Навіть у зимовому холоді ховається тепло, яке хоч і не видно, але відчувається серцем. Це тепло людяності, яке дарує життя там, де вже майже згасла надія. Зимовий день донора — це не просто дата, це час, коли найпростіший вчинок може стати справжнім дивом.
Про це ідеться в сюжеті телеканалу «МАРТ».
- Вже третій рік Миколаїв тримає південний форпост і потреба лишається високою завжди. Навантаження на лікарні велике, дівчата народжують, хворих ми лікуємо, багато онкологій, багато ми рятуємо поранених, які доїжджають, по-перше, до Миколаєва, а потім далі йдуть в інші лікарні. Тому ваша кров буде рятувати вже близьким часом, — розповіла Олена Запорожченко, волонтерка платформи «ДОНОР UA» у Миколаївській області.
Сьогодні миколаївці знову об’єдналися заради тих, хто потребує допомоги. В рамках акції «Зимовий день донора» містяни завітали до Миколаївської обласної станції переливання крові. Сидячи на кріслі, свій м’ячик стискає В’ячеслав. Чоловік здає кров та плазму вже не один рік.
- Спробувати треба все. Вирішив спробувати і тепер я тут вже багато років. Завжди медперсонал підкаже, які є проблеми, яких нема проблем, які протипоказання. Тобто лякатися взагалі не треба, це просто декілька хвилин і плюс до карми, плюс до здоров’я буде, плюс медичний аналіз крові буде, — висловився донор В’ячеслав.
Один такий пакетик крові – це не просто три врятовані життя, кажуть лікарі. Це чиясь можливість побачити ще один світанок, обійняти своїх близьких чи зробити перші декілька кроків після одужання.
- Ситуація складна, як для хворих цивільних, так і для військових завжди потрібна кров, тому постійно зараз потреба зросла і ми перекриваємо їх, звичайно, але все одно це актуально в будь-який день. Сьогодні вже зранку досить вдалий такий день, багато донорів нас відвідало. Вони отримують подарунки на другому поверсі і самі з дуже гарним настроєм приходять, тому що кожного разу, коли вони до нас приходять, вони дарують нове життя і самі з цього тішаться, тому що для них це теж добре, а не тільки для тих, кому вони здають, — також сказала старша медсестра відділу заготівлі крові Оксана Бєляєва.
Кожен донор — це янгол-охоронець, який залишає за собою невидимий слід добра. Вони приходять, щоб поділитися найціннішим, що у них є — життям. Вони не знають імен тих, кого рятують, але точно впевнені, що їхній вчинок має значення.
- Ми як суспільство функціонуємо єдиним організмом від маленького до великого, від цивільного до військового. Потреба в крові є суттєвою, це самі медики, лікарі кажуть. Тому тим, хто себе добре почуває, хоче принести якусь користь і тим самим внести якийсь вагомий внесок, можливо, для себе, для суспільства, тобто здавайте, нічого у цьому такого немає. І це навіть, я скажу, чоловікам корисно для здоров’я, — поділився донор Олексій.
Зимовий день донора нагадує: навіть у найхолоднішу пору серця людей залишаються теплими і саме ця теплота має силу змінювати долі.