«Наші». В Миколаєві відкрилась фотовиставка, присвячена українським воїнам
30 Nov, 22:20
В Миколаївській виставковій залі міського палацу культури і мистецтв відкрилась фотовиставка "Наші", присвячена українським бійцям. Тут немає професійних фотографій. Світлини відзняті на звичайні мобільні телефони, "мильниці", словом на все те, що було під рукою. Тому вони і мають таку велику цінність. В першу чергу для майбутніх поколінь. Всі фотографії зроблені бійцями на передовій. Відкрив виставку один з героїв війни, кіборг Володимир Семишкін. Він виконав свої власні пісні.
"Вічний, як народ"
На цій світлині миколаївський "азовець" Ілля Зелінський. І у цієї фотографії унікальна і символічна історія. Книгу про Тараса Шевченка він знайшов в руїнах широкінської школи під час запеклих піврічних боїв проти сепаратистів з лютого по липень 2015 року. Незважаючи на те, що в будівлі майже нічого не уціліло, книга виявилась неушкодженою. "Вічний, як народ" - тут зайвих слів дійсно не потрібно. Книгу Ілля передав до музею Тараса Шевченка у Каневі.
"Учитель"
Розповідає і показує на світлинах своїх бойових побратимів командир гранатометного взводу, кіборг Сергій Гуссіді. На цій фотографії він поблизу нового терміналу ДАП.
"На цій фотографії сидить мій розрахунок і я в складі розрахунку. Ми прикриваємо східну частину нового терміналу. Тут навіть трішки видно на стовпі напис: "Полумʼя" - це мій позивний".
Зараз "Полум'я" працює вчителем в ЗОШ №6. Викладає "Захист Вітчизни" та навчає хлопчаків любити свою Батьківщину.
"Апостол"
А ось на цих світлинах, заледве можна впізнати заступника Миколаївського міського голови Юрія Степанця. Він воював на Сході України у складі 79 ОАЕМБр Під час одного з боїв був поранений. Його позивний - "Апостол".
Були присутні і інші відомі миколаївські воїни та волонтери, як от Сергій Танасов та Сергій Веремеєнко.
"Воїни світла"
У кожної з цих фотографій своя особлива історія. Вони відображають буденне життя українських бійців. Тут і справжні емоції в моменти запеклого бою чи нервове напруження та зосередженість вже після вогневого зіткнення. На світлинах бійці сміються, позують зі зброєю, готують їжу чи просто дуркують, коли випадає вільна хвилина. Є тут і сумні фотографії: світлини зруйнованих будинків, моменти, коли бійці віддають шану своїм загиблим товаришам. Зрештою на деяких фотознімках камера зафіксувала бійців, яких вже немає в живих. Але вони залишились в історії саме такими: щирими, усміхненими, серйозними, світлими. Вдивляєшся в обличчя тих, кого вже немає, і розумієш, що ці люди чогось прагнули, мріяли, будували плани на майбутнє, але пожертвували всім цим заради мирного життя та спокою інших. І ця жертва безцінна.
"Воїни світла" - ці рядки з відомої пісні саме про українських воїнів.
Олег Дорош
