МИКОЛАЇВ ПРОГРАЛИ У КАРТИ

5 жовтня 2017 року Миколаївська міська рада 42-ма голосами депутатів-зрадників передчасно позбавила Міського голову Олександра Сєнкевича владних повноважень. Зараз навіть найупертіший прибічник центральної влади погодиться, що в Миколаєві відбулась змова представників, на перший погляд, непримиренних політичних партій: “БПП-Солідарність”, “Опозиційний блок” та “Наш Край” під пильним наглядом президентського намісника та місцевого нардепа-диригента. Причин змови було декілька:

- відсутність бажання у Миколаївського міського голови Олександра Сєнкевича танцювати під як під дудку депутатів, так і голови Миколаївської ОДА Олексія Савченка, який сам себе називає не інакше, як васалом Президента;

- втома багатьох миколаївських обранців від демократичних ініціатив міського голови, який за два роки не віддав жодного клаптика землі та жодного об’єкта комунального майна вищезгаданим на “дєрібан”, навіть більше – він вперше за всі роки незалежності замість розбазарення почав повертати хоч щось у комунальну власність міста;

- банальний страх за свої, вибачте, шкури, бо напередодні центральна влада вирішила показати “рішучість у боротьбі із оргзлочинністю”, провівши низку обшуків у рамках кримінальної справи проти відомого у Миколаєві Михайла Титова на прізвисько “Мультик”. Того самого, якого пов’язують із багатьма депутатами міськради, особливо із представниками Опоблоку. Як вважаєте, у скількох депутатів відбулись ці акції залякування з понад дев’яноста обшуків взагалі? Судячи з того, як голосували ці лялькові опозиціонери, то майже у всіх. Точно відомо, що обшуки відбулись у лідера миколаївського Опоблоку пана Дятлова та його наступника, що так ним і не став, пана Яковлєва. Проти деяких відкрили справи у СБУ, як, наприклад, проти пана Кантора, власника заводу “Екватор”, що під час війни намагається заробляти торгівлею із підприємствами у складі ВПК РФ. Усі ці дії влади дуже підозріло співпали із її бажанням остаточно вирішити питання незговірливого міського голови, що є представником партії “Самопоміч”, чи не єдиної справжньої опозиційної партії наразі;

- палке бажання депутатів лобіювати як свої бізнес-інтереси, так і їхніх компаньйонів з Верховної Ради у бюджетних закупівлях, бо бюджет Миколаєва лише на 2017-й рік складає більше чотирьох мільярдів гривень!

У результаті голосування за проект рішення про усунення міського голови Олександра Сєнкевича депутати, що зрадили вибір миколаївців, отримали “зелене світло” на свій довго очікуваний “дєрібан”. Вони у найкоротші терміни із цинічним порушенням регламенту Миколаївської міської ради та Закону України “Про доступ до публічної інформації”, незважаючи на обурення громадськості, переобрали склад виконкому, вивівши в нього патріотично налаштованих представників “Самопомочі” та додавши до нього одіозних людей, як, наприклад, очільника фракції Партії Регіонів у міськраді у 2013-2014-х роках (Дем’янов). Також звільнили старих та обрали нових заступників міського голови. І все це, незважаючи на те, що під час Революції Гідності один з “нових” подавав до суду на активістів Миколаївського Майдану (Андрієнко), інший організовував поїздки “тітушок” на Київський (панові Крисенку, на щастя, так і не знайшлось місця у складі, хоч він до останнього моменту розраховував грати за “дрім-тім”), ще один був на той час головою Черкаської та Львівської СБУ і взагалі не має права обіймати жодну посаду, крім виборної, згідно з Законом України “Про очищення влади” (Криленко).

Проголосували поспіхом також і міський бюджет на 2018-й рік. Зупинимось на ньому трохи детальніше. Вірніше, лише на тій його частині, що стосується наших із вами доріг та транспорту, бо загальних змін у ньому – не на одну подібну статтю.

Як то кажуть, загинайте пальці:

1. Скасовано будівництво тролейбусної лінії в Корабельний район міста Миколаєва. Олександр Сєнкевич зробив те, про що численні міські голови до нього тільки базікали напередодні виборів – збудував опори під контактну мережу та освітив дорогу між мікрорайоном Широка Балка та автомобільним кільцем на перетині проспекту Богоявленського з вулицею Гагаріна. Створено і частково сплачено проектно-кошторисну документацію та було заплановано монтаж тролейбусної лінії від площі Перемоги. Нагадаю, що реалізація даного проекту є вкрай важливою для отримання містом дуже вигідного кредиту на екологічно чистий транспорт. Тепер жителі Корабельного району будуть чекати на омріяний тролейбус невідомо скільки років. Цинічною виглядає й позиція щодо цього депутата-скандаліста саме від Корабельного району – Єнтіна. Його ніколи не буває на окрузі, його не цікавлять транспортні проблеми жителів району, він неодноразово “жбурляв каміння” у міського голову Сєнкевича, щоб мати можливість “вирішувати питання”. Чи є серед цих питань ті, що стосуються містян? Навряд чи.

2. Скасовано будівництво тролейбусної лінії навколо мікрорайону “Намив”. Підрядника, який вже навіть отримав аванс, змусили його повернути. Це ж як їм потрібні наші гроші! Депутат від Опоблоку з цього округу (до речі, рідний брат нового заступника міського голови саме з транспортних питань Олександра Садикова) Володимир Садиков на засіданні профільної комісії, у складі якої він перебуває вже понад два роки, каже наступне (мовою оригіналу): “Мы троллейбусом убиваем всю прибрежную зону. Потому что знаю по своему опыту, если вы лежите на пляже и идет троллейбус, вы перестанете там лежать. На маршрутки не так обращают внимания.” Жодних коментарів. Хоча один буде. Він забув нагадати, що володіє баром саме там, де є єдине зручне місце під кінцеву зупинку тролейбусів.

3. Скасовано будівництво автомобільної дороги від вулиці Індустріальної до мікрорайону “Намив”, що розв’язало б проблему шалених транспортних заторів. Наразі існує тільки одна вулиця з двома смугами для руху в обох напрямках (!) для сполучення мікрорайону із містом.

4. Жодної копійки немає у бюджеті 2018-го року на ремонт Широкобальського шляхопроводу, жодної копійки – на обстеження і ремонт Інгульського моста, жодної копійки – на заміни підтоплених понтонів на пішохідному мості у мікрорайоні “Соляні” та на понтонному мості на півострів “Аляуди”. Є лише 5 мільйонів гривень навіть не на ремонт, а на проектно-кошторисну документацію для ремонтних робіт на аварійному Варварівському мості, що пов’язує (тільки замисліться!) такі південні міста України, як Одеса і Херсон, не кажучи вже про райони міста Миколаєва.

5. Скасовано витрати на узаконення експлуатації зливової каналізації, що взагалі унеможливлює користування нею збоку органів нагляду за екологією. Те, що коїться під час злив на ділянці проспекту Центрального між вулицями Малою Морскою та Інженерною, коїтиметься, нажаль, будь-де.

6. Скасовано створення велодоріжки довжиною більше чотирьох кілометрів проспектом Богоявленським. Натомість закладено непотрібну з точки зору розв’язання транспортних проблем рекреативну велодоріжку у парку Перемоги.

7. Скасовано будівництво нових трамвайних переїздів по проспекту Богоявленському на перетинах із вулицями Молодогвардійською та Космонавтів.

8. Скасовано реконструкцію проспекту Центрального. П’ять з половиною кілометрів головної вулиці міста залишаться такими, як і були багато років: засилля зовнішньої реклами та жодних велодоріжок.

9. Скасовано реконструкцію Соборної площі. Проте, напередодні різдвяних свят, всупереч тендерному законодавству було проведено незрозумілий відбір серед конкурсантів якоюсь незрозумілою комісією. Після цього головну площу міста “прикрасили” атракціонами та льодовим катком, що постійно тане, витратили на підключення електроенергії до катка півтора мільйони бюджетних гривень (!) та витратять ще не один мільйон на поновлення зелених насаджень площі після демонтажу усіх атракціонів. Миколаївці ж можуть кататись за 100 гривень з дитини, набиваючи кишені підприємців, що знають, як дружити із новою владою.

10. Скасовано будівництво об’їзної дороги у Корабельному районі, яка б вирішувала питання руху великовантажного транспорту центром району у порти. Дорожна інфраструктура й надалі руйнуватиметься.

11. Скасовано будівництво об’їзної дороги від вулиці Новозаводської до проспекту Богоявленського. Дуже проблемна вулиця Турбінна, де у прямому сенсі провалюються вантажні автомобілі, а легкові навіть не намагаються проїжджати, буде і далі ганьбити наше місто у трьохста метрах від воріт до міста – Залізничного вокзалу.

12. Скасовано також капітальний ремонт згаданої вище вулиці Турбінної. Тобто і розвантажувати вулицю не збираються, і ремонтувати її ніхто не буде.

Як бачите, навіть не вистачить пальців на руках, щоб підрахувати кількість разів, що депутати зрадили миколаївців, тільки-но позбавились незручного Сєнкевича! І це стосується лише доріг!

Напередодні голосування за цей ганебний бюджет депутати трьох союзних фракцій: “БПП-Солідарність”, “Опозиційний блок” та “Наш Край” – під керівництвом секретаря міськради та в.о. міського голови за сумісництвом пані Казакової дуже швидко, навіть проти ночі, зібрались на засідання постійних комісій, щоб “протягти” ще ганебніше рішення за всі вищезгадані – виділення 35-ти гектарів міської землі Державному підприємству “Адміністрація морських портів України” для... облаштування відстійника для великовантажного транспорту! Будучи міським головою, Олександр Сєнкевич вважав за потрібне і впроваджував облаштування на цих гектарах індустріального парку, пам’ятаючи про наявність там усіх потрібних комунікацій та про інвесторів, що готові були вкладати гроші у місто. Депутати ж усіх фракцій, крім “Самопомочі”, полум’яно відстоювали ідею кладовища. Навіть не цікавить, чому вони хотіли замість розвитку міста заселяти його мертвими містянами. Цікавить, чому вони так швидко змінили свої переконання і віддали землю під гігантську стоянку “винищувачів доріг”.

А ось чому. ДП АМПУ – це організація, інтереси якої лобіює миколаївський нардеп Макар’ян. Його, заразом із чинним головою Миколаївської ОДА Савченком, напряму пов’язують з диригуванням голосування за дострокове відсторонення Миколаївського міського голови Олександра Сєнкевича. Саме Давид Борисович 5 жовтня бігав по сесійній залі Миколаївської міської ради, роздаючи команди депутатам-тітушкам, в той час, як його картка (не вперше!) голосувала у Верховній Раді за 500 кілометрів від нардепа. Кнопкодавство, нажаль, для когось є нормою під час вкрай відповідальної законотворчої діяльності.

Замість того, щоб виділяти місту десятки і сотні мільйонів гривень на рік за розбиті вщент автошляхи, за зруйновані мости, замість того, щоб виборювати на вищому рівні будівництво, наприклад, залізничного терміналу поза межами міста, щоб вантажівки навіть не наближались до Миколаєва, такі люди, як нардеп Макар’ян та його покровителі, чи то купують, чи то залякують депутатів, щоб ті самі їм виділили міську землю, і вантажівок стане не менше, а значно більше! А депутати ще й скасовують проекти щодо доріг у головному кошторисі міста, бо їм самим не залишиться солодких бюджетних грошей… Тільки от за зраду інтересів містян відповідатиме не Макар’ян, а саме депутати міськради на чолі із її секретарем. Мабуть, саме тому Казакова як людина вкрай обережна вже натякала на своє вето цього рішення, хоча сама його активно проштовхувала. Чого тільки варте її стійке небажання брати на себе відповідальність та підписувати будь-що, а у тих випадках, коли це неминуче – на копіях документів її підпис завжди замальовано. Це взагалі є порушенням законодавства і прямо вказує на її вірогідне бажання у разі чого позбутись оригіналів документів, бо не відповідні оригіналу копії недійсні!

Усе це дуже неприємно читати, але, повірте, це тільки початок. І краще нам не знати, чим ця трагікомедія скінчиться. Спадає на думку, що жителі міста для депутатів – це своєрідний ресурс для обрання до ради перед виборами, а в інший час їхні чесно зароблені гроші, що складають бюджет міста – ставка, яку ставлять на кін у якійсь великій картковій грі.

Але вихід є. Він не миттєвий, але дієвий. Це відповідальне ставлення до свого вибору на всіх рівнях та на всіх етапах: від депутата міськради до президента та від дня його першого дня при владі до дня складання повноважень. Обирайте свідомо! Не дозволяйте цим шулерам знов програти себе у карти!