5 Апр, 20:58
Про це йшлося на черговому засіданні нашого комітету з науки та освіти Верховної Ради України за результатами виїзного засідання до Харкова за означеною тематикою.
До відома.
За даними Міністерства освіти і науки України, в Україні станом на 1 січня 2016 р. в 185 вищих навчальних закладах здобувають освіту 63906 іноземних студентів із 148 країн світу. Майже половина іноземних студентів, які навчаються в Україні (44,61%) є громадянами таких країн: Азербайджану (16,14%), Туркменістану (15,34%), Грузії (4,48%), Узбекистану (2,69%), Російської Федерації (2,49%), Молдови (1,6 %), Вірменії (0,68%), Республіки Білорусь (0,46%), Таджикистану (0,44%), Казахстану (0,19%), тощо.
До основних країн, з яких прибувають на навчання студенти, є також країни Азії та Африки – Індія (9,6%), Нігерія (5,63%), Марокко (5,36%), Йорданія (3,94%), Ірак (3,85%) та Китай (3,26%).
Іноземні студенти здобувають вищу освіту переважно в державних вищих навчальних закладах України (89,63%), які мають визнання за кордоном і входять до міжнародних рейтингів.
Найпопулярнішими серед іноземців є Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (4528 осіб), Харківський національний медичний університет (3565 осіб), Одеський національний медичний університет (2652 особи), Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (2025 осіб), Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова (2004 особи), Запорізький державний медичний університет (1977 осіб), Івано-Франківський національний медичний університет (1641 особа), Національний фармацевтичний університет (1610 осіб), Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (1588 осіб), Тернопiльський державний медичний університет імені I. Я. Горбачевського (1520 осіб).
Відповідно, до регіонів лідерів за кількістю іноземних студентів відносяться Харківська, Київська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Львівська та Полтавська області. Лише в Харкові навчається 20925 іноземців.
Іноземні студенти традиційно вибирають медичні (40,12%), економічні (7,31%), інженерні (4,37%) та правові (3,79%) напрями підготовки, зокрема до трендових серед іноземців спеціальностей можна віднести лікувальну справу (30%), менеджмент (6,51%), стоматологію (5,38%), фінанси і кредит (5,29%), правознавство (3,5%), фармацію (3,68 %), економіку підприємства (2,51%), облік і аудит (2,42%), міжнародну економіку (2,34%), будівництво (2,13%).
Переважна більшість іноземців (70,58%) навчаються на денній формі навчання.
Мова навчання іноземних студентів в Україні переважно українська – 49,30% (порівняно із 2014 р. цей показник зріз на 32,7%). Попитом користуються також програми навчання російською (31,8%) та англійською (18,9%) мовами.
Разом з тим, Комітет констатує наявність низки проблем, які потребують вирішення:
- відсутність акредитації національної системи забезпечення якості освіти міжнародними інституціями (ENQA, EQAR), а також сертифікованої Національної рамки кваліфікацій;
- незрозумілість і непрозорість національної системи вищої освіти через обмежену представленість вищої освіти України на світовому ринку освітніх послуг, зокрема внаслідок відсутності скоординованого консультаційного, інформаційного, організаційного та логістичного супроводу іноземних студентів;
- відсутність можливості реєстрації іноземних студентів та стажерів – учасників короткотермінових програм академічної мобільності (до 1 року) у Єдиній державній базі з питань вищої освіти тощо.
Комітет відзначив, що правове регулювання розвитку міжнародного співробітництва в сфері вищої освіти в Україні потребує подальшого удосконалення відповідно до міжнародних освітніх стандартів і потреб освітньої галузі. Зокрема, першочерговими завданнями міжнародної інтеграції у сфері вищої освіти та навчання іноземних студентів в Україні повинні стати:
- удосконалення процедури оформлення в’їзних віз іноземним громадянам, які прибувають до України з метою участі у програмах академічної мобільності та викладання;
- мінімізація низки негативних тенденцій української системи підготовки фахівців для зарубіжних країн, таких як зниження контролю якості набору іноземців та їх підготовки, соціально-побутового забезпечення, інформаційно-роз’яснювальної роботи;
- здійснення низки заходів з метою поширення в інформаційному просторі іноземних країн відомостей щодо переваг отримання вищої освіти в Україні.
