21 Июл, 18:25
Як ви помітили, в Мико з'явилась нова міська арт-скульптура, яку всі кому не ліньки втигли обсмоктати і розкритикувати. Розташовується вона якраз навпроти бару "Нулі" на перетині Соборної та Потьомкінської. Розбиратись з меценатами, і іншим ми не будемо. Просто подивимось на цю скульптуру іншими очима. Очима тверезих людей. Ось вам.Серед багатьох людей, яким не сподобалась така міська скульптура, є й такі захисники що пишуть шось накшталт: "Ти добєйся, а потом гаварі". Це типовий миколаївський підхід, який означає іншими словами: "На безриб'ї і рак риба". І справді в Миколаєві дуже бракує хорошої міської жанрової скульптури. Миколаєву взагалі багато чого бракує, в тому числі і толкових дазайнерів, толкових скульптурів, всього толкового. Тому краще вже, мабуть, ніяк, ніж абищо. Але маємо те, що маємо. А маємо ми ось таке страховисько в центрі міста.
Ви не гнівайтесь, це суто суб'єктивна точка зору. Бо художника образити може кожен. І мені чесно можна закинути: "ти добєйся а потом гаварі". Бо я міські скульптури в місті не ставив жодної (таланту в мене нема)
Хоча.. знаєте, завтра із собачих кацавеликів можу наліпити прямо на Соборній, прямо в центрі супрематичного асфальтованого квадрату, що залишився від дядечка Ілліча, якусь химерну скульптуру і скажу, що це витвіСЕр мистецтва. Зрештою, потім маю право сказати: "Я художник - я так бачу". Або можна ще: "Я зробив - мені подобається". А й справді, може вся проблема в тому, що люди не розбираються, що таке мистецтво. А в цій скульптурі насправді прихований (десь дуже глибоко, і я навіть здогадую де) етико-філософський сенс проблеми буття, проблеми світобачення та світовідчуття людського осмислення сущного.
Та врешті автор-митець нам ніби сам підказує: "Гей, там же всьо написано, чого ви на мене накинулись": "Обиды - как камни. Не копи их в себе. Иначе упадешь под их тяжестью".
Он вам мужик сидить під тяжістю каміння..а каміння то ніби образи, розумієте? Шо не ясно? Маєте філософську мудрість загуглену і знайдену в якомусь живому журналі, якоїсь дівчинки-підлітка. А ви знаєте чиї це слова? Не повірите.. Джейсона Стетхема.
Гаразд, з тим, що хотів сказати автор, розібралися. І те, що він хотів сказати - це примітив, банальщина, тривіальність та шаблонність. Це якщо коротко.
Почнемо з того, що автор нічого оригінального не створив, а просто вкрав ідею у американського скульптора з Флориди Селести Робердж. Відзначимо, що саме вона придумала скульптури з каменів в сталевому каркасі. Жінка створює свої твори, надихаючись плином часу і людської природи. І це ціла серія скульптур. Вони знаходяться в художньому музеї штату Невада. Музей присвячений екологічним проблемам землі і людини. Ось оригінали:
Миколаївський автор вирішив запозичити таку ідею і наповнити її вищезгаданим філософським смислом. Але і тут фантазії не вистачило. Замість того, щоб красти з інтернетику банальні підліткові цитатки, можна було би написати і щось серйозніше на ту саму тему. Адже, як, наприклад, говорив Заратустра: "Десять разів ти мусиш помиритися сам із собою, бо переборення - це прикрість і погано спить той, що не примирився".
А найкращий варіант - взагалі нічого не писати і не показувати свою недалекість.
Але давайте поміркуємо над іншим філософським, концептулальним наповнення для цієї фігури. Не забуваємо оригінал - "Обиды - как камни. Не копи их в себе. Иначе упадешь под их тяжестью".
Ви, мабуть, помітили, що чоловічок розташований поблизу урни і якраз навпроти бару. От якби його розвернути в сторону урни в тій самій позі то й концепція змінюється. Це пам'ятник миколаївському алкоголіку: "Пиво+водка - это плохо. Выпил - не держи в себе. Иначе упадешь под их тяжестью".
А може і пам'ятник миколаївському жебраку. На що теж натякає відповідна поза: "Деньги - как ветер, сегодня есть - завтра нет. Кинь пару коп."
Варіацій можна придумати безліч. Словом, нова миколаївська скульптура гідно поповнила список миколаївських недолугих арт-об'єктів над якими потішаються місцеві і які не можуть зрозуміти туристи. А все чому? Бо це і є унікальна миколаївська ментальність і тотальна відсутність смаку.
